Слово « захисник » утворилося від слова «захист». Тобто, захисник-це та людина, яка рятує інших від ворогів, дарує їм безпеку.  

 Захисником можна назвати кожного, хто рятував інших. Наприклад, Сашко врятував маленького горобця від сусідського кота . Марійка не дає ображати свою молодшу сестру хулігану Вові. Навіть, коли Дмитро сказав, що він відволікав Олексія на уроці, тим самим врятував його від зауваження у щоденнику. Тож захисник - це кожен із нас, бо кожен, хоч один раз у житті рятував когось, навіть , якщо він найжорсткіший та немилосердний злодій.

  Але є захисники, які рятують не кілька людей, а цілий народ. Для того, щоб захищати державу, треба любити свою Батьківщину, багато хоробрості, набагато більше, ніж врятувати горобця, але з тих людей, які борються зі своїм страхом змалку, виростають справжні герої. Багато чого залежить від батьків, бо, якщо вони будуть безмірно піклуватися про свою дитину, дозволятимуть їй усе, що вона хоче, виросте егоїстична людина. Їй буде байдуже до всіх, вона любитиме лише себе, навряд чи ця дитина буде захисником у майбутньому. 

 Батьківщина-це наш дім. Немає ріднішого місця, ніж те, де ти народився. Батьківщину ми ніколи не забудемо, нам хочеться залишитися там навіки. Потрібно бути вдячним людям, які захищають наш рідний край. Довженко у творі «Україна в огні» писав: « Ми б’ємось за те, чому нема ціни у цілому світі - за Батьківщину». Мені дуже подобається цей вислів та я повністю з ним згодна, якщо не буде у людини Батьківщини –у неї не буде життя. Батьківщину не купиш, ні за які гроші. 

 Захисники держави були завжди. Українське військо –козацтво, вважають могутнім, непідкірним та хоробрим, мабуть, тому що люди самі хотіли стати захисниками. Вони йшли на службу добровільно, з метою захистити свій народ. Якщо ж людину примушують бути захисником, то таке військо буде дуже слабким. Бійці будуть боятися смерті, їм здаватиметься, що, якщо державу захопить інший народ, то так буде краще. Такі солдати будуть ненавидіти свою владу, можливо, й самі підуть проти неї. 

  Сумно, коли люди не цінують зусиль бійців. Солдати ризикували своїм життям заради волі в нашій країні. Наприклад, під час Другої Світової війни загинуло багато людей, пережили велику скруту та біль, щоб ми жили добре. Сьогодні багато людей не поважають ветеранів, сприймають перемогу за щось легке. Кажуть, що на війні не страшно та навіть круто. Як говорить народне прислів’я: «Якщо ти не знаєш - не кажи». Деякі вважають, що для гарного економічного розвитку в державі, потрібна маленька війна. На мою думку, маленьких війн не буває, бо усі вони страшні. А ті, хто бажає війни, першими й тікають від неї.  

Захисники є і будуть завжди. Якщо ти побачиш ветерана, чи просто військового, скажи йому: « Дякую. Дякую за те, що я живий!». Захисники – це справжні супергерої твоєї держави.