Крізь штори пробиваються  промені сонця. Але будить мене спів пташок, який ледве доноситься до мене. Кімната наповнена знайомим запахом. Цвіт яблуні. Я виходжу на вулицю. Мені не потрібна куртка. Весна.

© Katya_tko ,
книга «Про те, чого ми так довго чекаємо...».
Коментарі