Втеча до людей
Десь у підземеллі, у самій глибі пекла, жив маленький чортик. Він був не такий як всі, добрий та лагідний. Батьки не розуміли чому він такий, що з ним сталося? Звали малюка Джерельд, був він невеличкого зросту, його особливістю були надзвичайно красиві очі різного кольору. Джерельд дуже цікавився життям на землі. Одного разу він вирішив піти до мудреця, щоб попросити у нього допомоги. Мудрець сказав:
-Навіщо ,дитя, тобі туди? Там небезпечно.
-Я буду акуратним, дядьку мудрець, допоможіть мені попасти на землю, благаю-відповів Джерельд.
- Гаразд, так нехай і буде.- погодився мудрець- опівночі наступного дня, піди до старого колодця, набери звідти води та випий склянку, потім ти заснеш, а прокинешся на землі. Тільки гляди, лиха не накой- попередив мудрець.
- Спасибі вам за допомогу!-біжучи подякував Джерельд.
Наступила північ, Джерельд тихо зібрався та вискользнув з домівки. Він побіг до колодця, так як і сказав мудрець, набрав води та випив. Вже за кілька хвилин хлопець заснув біля колодця. Проснувшись, Джерельд опинився на землі, під дубом. На дворі все було таке барвисте та яскраве, його аж засліпило, тому, що він звик до темних тонів своєї домівки. Але попри те, він був дуже радий, що вже получилось. Аж раптом у кущах щось зашаруділо, Джерельд злякався та крикнув:
- А ну вилазь! Я тебе не боюсь!!
З кущів вибігло кошеня, а за ним дівча, він видихнув, Джерельд зупинив дівчину і запитав:
- Що це ти робиш?-схвильовано запитав він.
- Не бачиш чи що? Ловлю кошеня. -роздратовано сказала дівчина.
- Навіщо тобі воно?- запитав Джерельд.
- Як навіщо? Бавитись звісно. - фиркнуло дівча і побігло за кошеням.
Джерельд був здивований такою поведінкою, але не розгубився і вирушив за нею.
-Навіщо ,дитя, тобі туди? Там небезпечно.
-Я буду акуратним, дядьку мудрець, допоможіть мені попасти на землю, благаю-відповів Джерельд.
- Гаразд, так нехай і буде.- погодився мудрець- опівночі наступного дня, піди до старого колодця, набери звідти води та випий склянку, потім ти заснеш, а прокинешся на землі. Тільки гляди, лиха не накой- попередив мудрець.
- Спасибі вам за допомогу!-біжучи подякував Джерельд.
Наступила північ, Джерельд тихо зібрався та вискользнув з домівки. Він побіг до колодця, так як і сказав мудрець, набрав води та випив. Вже за кілька хвилин хлопець заснув біля колодця. Проснувшись, Джерельд опинився на землі, під дубом. На дворі все було таке барвисте та яскраве, його аж засліпило, тому, що він звик до темних тонів своєї домівки. Але попри те, він був дуже радий, що вже получилось. Аж раптом у кущах щось зашаруділо, Джерельд злякався та крикнув:
- А ну вилазь! Я тебе не боюсь!!
З кущів вибігло кошеня, а за ним дівча, він видихнув, Джерельд зупинив дівчину і запитав:
- Що це ти робиш?-схвильовано запитав він.
- Не бачиш чи що? Ловлю кошеня. -роздратовано сказала дівчина.
- Навіщо тобі воно?- запитав Джерельд.
- Як навіщо? Бавитись звісно. - фиркнуло дівча і побігло за кошеням.
Джерельд був здивований такою поведінкою, але не розгубився і вирушив за нею.
Коментарі