Листопад(пролог)
Сосни
Триндець
Дитяча галерея(Присв.Моєму брату)
Боже Я Так Хочу Жить!
Боже Я Так Хочу Жить!
Висота-
Небезпечна то штука,
Високо  піднявся,
Та болісно впав.

Але ж,як низько
Летіти,то гори покажуть
Кам'яний оскал.

Сніжинкою пурхнути,
Мокрим снігом упасти,
І мить--пора розставать...

І ось ти вже йдеш
Після школи,
На дах покінчити з
Цим всим бажаєш-
Птахом злетіти,
Пірнати у низ.

Сходи за сходами,
Двері за дверима,
З вікна пробивається,
Світла струмок,
Ніби потік фотонів,
Через смог.

"Прощавайте мама,і тато.
Прощайте дідусь,і маленький
Братик прощай..."

Крок,і  він падає вниз
Ніби птах,що
Врізався  у скла мертвий
Погляд.

"І ось він-кінець"-
Думаю я:
"Дивлюся у небо.
Боже,яка ж то краса...

Чекай,я забув написати
Листа!
Ні,ні!Так не можна умерти!
О Боже,я так хочу жить!
Нехай не для себе,
А хоч заради мами,
Брата,маленької сестри.
Навіщо я так,
А далі що буде?
Боже я так хочу жи..."

А ввечері тато сльозу
Сховає,і піде втішать
Мамин біль.

І братик спитає:
"Чому усі плачуть
І де ж він?"

Висота-небезпечна то
Штука,
Високо піднявся,і болісно
Впав.

Оступився-летиш.
І бачиш гір кам'янистий
Оскал...




























© Коняк Боджек,
книга «Листопад(збірка)».
Коментарі