Коли я взяла в руки телефон відразу зрозуміла, що то Він . Його номер я знала напам'ять. І перший рік після нашої розлуки я повторювала ці цифри про себе кожен вечір , немов читала молитву.  Я не залишила за собою і сліду.  Тож його дзвінок став максимально несподіваниим. Мої руки почали тремтіти. Серце почало калатати. Вперше за останній час в мені прокинулася хоч якась емоція, крім ненависті. Співмешканця не було вдома, тож я взяла трубку.  Ми домовилися зустрітися в кафе "Октава#".  "Любому" я сказала , що просто піду погуляю. Він повірив, бо я це сказала як завжди- сірим , монотонним голосом , та якщо хоч би на мить посміхнулася уже була з синцем і звинуваченою у зраді. Як я так весь час жила?  Ніяк. Лиш існувала. Всі мої спроби втекти від нього завершалися повним провалом. Таких спроб було понад 30 , і це лише за перші півроку. Далі я не рахувала. Потім змирилася.  Поліцейські на мої звернення не реагували. Начальник поліції- постійний клієнт мого "власника". Я була приречена. Цей дзвінок був останньою моєю надією.
Ми зустрілися о 4 годині дня. Я була одягнена в довгу світло зелену  спідницю  та темно-синю водолазку. Звісно, що мені не подобалися ці речі. Це він  мені купляв, а я права голоса в "нашій родині " не мала
Побачивши мене Тоні помахав мені .  Його очі світилися . Із середини випромінювалися радість та щастя. Я вже давно не те, що не відчувала, не бачила такого. Я присіла за стіл, де він сидів не сказавши ні слова,а Ентоні не зводив з мене погляду. Я була бліда та  замучена.
- Так ось на яке життя ти мене проміняла?!
Я почала сміятися.
- Чому? Чому ти зникла?! Я думав тебе викрали ! Я ледь не збожеволів . Шукав тебе цілий рік , поки мені не надійшло повідомлення від тебе з проханням більше не шукати і забути.
Я намагався , але не зміг. Я кохаю тебе.
- Це не я писала.
- Вже це неважливо
- Навіщо ти тут?
- Не знаю. Хотів тебе побачити, поговорити , зрозуміти , що сталося в той день та переконатися , що ти щаслива.
Він говорив щиро, ніжно та лагідно. Мені так захотілося обійнятм  його та втекти звідси. Забути все , як страшний сон , та жити з ним далі викресливши ці 2 роки з нашого життя.
- Я все йому розповіла.
Мені здалося, що він плакав. Завтра ми повинні зустрітися в цей же час . І зникнути назавжди.  Він запропонував геніальний план.