РОЗДІЛ 1. Близнюк, як алібі (частина друга).
20 років назад.
«Доброго вечора пані та панове, це Вечірні Новини Гавру. На перехресті доріг Е44 і D910 сталась жахлива аварія, зіткнулись два автомобілі Citroen Xsara та Renault Laguna, у якій померла жінка та чоловік, які їхали у другій машині, серед постраждалих  є три 5-тирічних дитини, зокрема, одна - у дуже важкому стані. Винний у аварії, водій Citroen втік з місця пригоди, та зник у невідомому напрямку, повідомляється, що він був сам у тій машині. Ведеться слідство…»
…
  Усупереч забороні, і за спиною у капітана Джерсона, Ліана почала своє розслідування, сама. Почала слідкувати за Ірен ще більше, купила кілька перук, різний за стилем одяг, для того, щоби її не впізнали. В черговий день спостереження «агент під прикриттям» таки натрапила на зустріч двох сестер і дочекаючись коли піде старша, підсіла до Елін. Почавши розмову, вона представилась співробітником поліції і якщо та не скаже хто вона, то відповідно за вбивство «закриють» її старшу сестру.
-  Елін, Елін Жермен, як ви знаєте, напевне, молодша сестра дівчини, з якою я щойно тут бесідувала.
-  Це тебе вдочерили 15 років назад, так?
-  Так. Я потрапила у дуже хорошу та інтелегентну французьку родину, вивчилась і поїхала вчитись за кордон, сюди.
-  Як Ви знайшли свою сестру?
-  Я пам’ятала її і її вчинок всі 15 років, я дуже сумувала за нею, Ви знаєте що таке коли розлучають близнюків, знаєте?
*Ліана мовчки дивилась на Елін..
-  От, а я знаю. Я шукала її всюди, поки одного разу не наткнулась на її профіль у якійсь із соціальних мереж, неактивний, але там була електронна пошта і я вирішила спробувати. В мене вийшло.
-  Ви знали чоловіка сестри, Марка?
-  Вона приїхала з чоловіком, я не знала.
-  Дивно, вона би мала розповісти Вам про нього, але тим не менш, де Ви були у день вбивства Марка?
-  Його ще й вбили?
-  Ну звісно. Мало ж Ви про сестру свою знаєте.
Ця розмова не дала абсолютно ніякої корисної інформації, крім того, що ні в одної з сестер не було алібі на момент вбивства, принаймні підтвердженого. Ірен так і не сказала де вона була у момент вбивства чоловіка, а Елін говорила, що вони з сестрою були у торгівельному центрі і камери спостереження можуть це підтвердити.
Звісно Ліана ніяк не могла взяти записи, тому що офіційне розслідування було закрите, а охоронець їх просто так не віддасть.
Включивши всю свою чарівність і красу, в якій не сумнівався ні один чоловік, поглядаючи на психолога, детектив Харріс створила план у своїй голові по звабленні головного охоронця і як він, у стані повного підконтролю, віддасть відео. Це було занадто самонадіяно, чоловік не піддавався зваблення Лі і відео вона не отримала.
Втягнувши тепер у це свого колегу лейтенанта, розказавши йому все, вона попросила роздобути ним записи, адже він офіційний представник поліції, на відміну від неї. Довго відмовляючи, Пол таки погоджується. Яке ж було здивування, коли вона побачила обох сестер на відео, щось не сходилось, ну не сходились відчуття, інтуїція та міміка з реальними фактами.
Життя йшло своєю течією, справи розкривались, нові зароджувались і кожен проживав його по-своєму, але одне залишалось незмінним, Ліана досі не вірила у те, що це було самогубство і з деякою періодичністю просила у капітана матеріали справи.
Особисте життя жінки не складалось належним чином, адже всі чоловіки, які зустрічались на шляху у психолога були недостатньо ерудованими для неї, були відкритою книгою, яку вона читати не хотіла, не було того, хто зачепив її, можливо, тому вона була завжди професіоналом своєї справи, адже як ми знаєм, інколи особисті стосунки заважають роботі, відволікають. Не можна сказати, що Лі була не вродливою, вона було витонченою панянкою, але не «балуваною», вона звикла до того, що для того, щоб щось мати, потрібно самому це зробити, це було її життєвим кредо.
Вернемось до історії, адже все не було так однозначно.
Встановивши чергове стеження вже за Елін, Ліана помітила, що Ірен якось не так одягнута, зовсім не той тип одягу, що підходить дівчині по характеру та темпераменту, але нехай. Підійшовши до сестер, вона привіталась, напросилась присісти біля них, але ті відверто відмовлялись, адже тільки недавно та підозрювала їх у вбивстві Марка. Психолог звісно розчарувалась, але сіла недалеко, аби підслухати їхню розмову. Розмова, чи то краще сказати потік про все і про нічого нічим не був цікавим. Дівчата обговорювали все, від чоловіків до косметики, від інших жінок і до побуту, все, і водночас нічого.
Помітно було, що дівчата нервують, а нервували вони чому? А тому, що до їхнього столу завітала третя сестра, Лі не повірила своїм очам, це була третя близнючка, третя, якою таки і була Ірен, а от хто сидів разом з Елін, залишалось, поки, загадкою.
Як тільки детектив спробувала підійти до сестер, ті почали верещати про те, що до них пристає якась невідома їм жінка, слідкує за ними і взагалі говорить якісь незрозумілі речі.
Не менш здивованим був і капітан Люк Джерсон і лейтенант Пол Аґінсон, тому перший дозволив передивитись ще раз матеріали піврічної справи і знову взятись за неї. Отже, все правильно показували камери відеоспостереження у торгівельному центрі, дівчата гуляли по ньому у той момент, але тільки двоє з трьох, третя сестра, з невідомим поки іменем поліції, не мала алібі на час злочину. Потрібно було викликати всіх трьох на допит.
«Аделайн Делоне – третя сестра-близнюк у родині простого робочого та вчительких у середній школі міста Гавр» - саме так була описана наймолодша дівчинка із родини Делоне.

Пол: Де Ви перебували у момент вбивства Марка Алле?
Аделайн: Я? Була у торгівельному центрі це можуть підтвердити камери спостереження, я була там з Елін, сестрою своєю.
Елін: Була у торгівельному центрі це можуть підтвердити камери спостереження, я була там з Ірен, сестрою своєю.
Ірен: Була у торгівельному центрі це можуть підтвердити камери спостереження, я була там з Аделайн, сестрою своєю.
Пол: Ви розумієте, що це повний абсурд, кожна з вас говорить про те, що була зі своєю іншою сестрою, але ні одна з ваших історій не сходиться.
Елін: Ви не можете посадити когось із нас, адже двоє з нас не винні.
Аделайн: Ви не можете посадити когось із нас, адже двоє з нас не винні.
Ірен: Ви не можете посадити когось із нас, адже двоє з нас не винні.
Пол: Ви покриваєте вбивцю, це називається співучастю у злочині.
Ірен: Я не знаю про що Ви, я в цей момент гуляла з Аделайн.
Аделайн: Я не знаю про що Ви, я в цей момент гуляла з Елін.
Елін: Я не знаю про що Ви, я в цей момент гуляла з Ірен.
…
Повернемось у той вечір, де зустрілись 3 сестри.
-  Ірен, це наша третя сестра – Аделайн.
-  Тобто третя?
-  Нас було троє, до поки наші батьки не потрапили у аварію, у тебе і мене були лише подряпини невеличкі, найбільше з нас постраждала Аде, вона тоді була на волосині від смерті і здавалось її не врятувати.
-  Чекааааай, стоп, ти…ти дійсно наша сестра?
-  Ірен, це було дуже тупе питання, ми близнючки…
-  Гии, ну так, дійсно, але як? Як ти нас знайшла?
-  Я довго лікувалась у Ам’єні, поки ви були у дитячому будинку у Гаврі, потім змінились лікарі, і ніхто не знав, що я одна з близнючок, та і відправили мене у тому ж місті у дитбудинок. А знайшла мене Елін, як і тебе, в соціальних мережах вона «порпалась» тижнями, у пошуках нас, і от ми знову разом…
…
Капітан: ми маємо 3-х сестер, жодна з яких не хоче розповідати правду, звідки ви взагалі взяли, що вбивця хтось з них?
Ліана: Не хтось з них, а саме Аделайн, а причину я Вам розповім зараз.
Психолог переходить в кімнату для допитів, збираючи трьох сестер разом, та капітана з лейтенантом у сусідній кімнаті за вікном.
Ліана: Ми ще на початку розслідування знайшли волосся жіноче у Вашій квартирі(дивлячись на Ірен), ніхто не звернув увагу, і це нормально, адже там жила Ірен, але додаткова експертиза, яку я попросила зовсім таємно зробити, показала, що волосся не належить Ірен, точніше, частково не належить, а це означає, що це волосся когось із родичів. Я довго думала, ламала голову, родичів у неї ж здається нема, допоки не з’явились Ви, Елін, і тут я, переглядаючи вашу особову справу наткнулась на цікавий факт, Ви ходили на курси самооборони. Звісно всі підозри впали на Вас, але запис з камер підтвердив вашу з Ірен непричетність. Жіноча інтуїція – це дійсно сильна наша якість, завдяки ній ми і кращі за чоловіків, та зараз не про це. Мені не виходило з голови те, що при першій нашій зустрічі Ви, Ірен, нервували, але нервували не тому, що Ваш чоловік мертвий, а тому, що Ви думали, що чоловік Вам зраджує, бо бачили, як ми піднімали не вашу волосину…
Лейтенант Аґінсон: Вона кожного разу мене дивує все більше і більше.
Капітан Джерсон: Завоюєш її серце, зможеш завоювати увесь світ.
Ліана:…і поки ми проводили допит, приносили Вам каву. Таким чином ми отримали ДНК аналіз кожної з вас, який підтвердив, що волосина була Ваша, пані Аделайн Делоне, Ви були в той день вдома у Марка та Ірен, за допомогою невеличкої дози хлороформу, який вийшов з організму, за той час поки було знайдено тіло, усипили Марка. Він думав, що Ви - це ваша старша сестра, та завдяки одному із закоханих у Вас чоловіків повісили чоловіка у петлю, в мене лише одне питання, чому Марк? Вони з Ірен, здавалось, були щасливими та закоханими.
Аделайн: Браво, це дійсно вражаюче. План був фактично ідеальним, алібі для Елін та Ірен, мене ніхто, як їхню сестру не знає, і не зміг би знайти, якби Ви не прийшли тоді у кафе. Тим не менш, Ви чули про історію, яка трапилась 20 років назад, недалеко від міста Гавр? Аварія, 2 постраждалих, чоловік і жінка, 3 дітей залишилось дивом живими, одна з яких була у важкому стані?
Ліана: А яке це має відношення до Марка?
Аделайн: За кермом того автомобіля, що вбив наших батьків, сидів його батько, в той вечір він «наклюкався» у барі неподалік та поїхав п’яним додому, вбивши наших маму і тата, він втік з місця аварії, можливо, якби воно викликало швидку, мамуся з батьком були досі живі…