• Здавалося звичайне місто,  яких у світі є мільйони.  Старі красиві будиночки в перемішку з скляними гігантами. Атмосферні кафешки,  метро,  красиві парки і сквери. Здавалося б все чудово і буденно.  Але.  Це звичайне місто наповнене незвичайними жителями.  Одним із них є Йорік. 

Це маленький чоловічок розміром з іграшку,  що продають в Яйках-Сподівайках. Темні карі очі більше схожі на намистини.  Курносий,  темне взєрошине волосся сторчить з під ковпачка. Він проживає в кавомому автоматі,  що стоїть в самому центрі парку.  Кожного ранку він просинається,  ще досвіта,  вилазить зі своєї нірки і п'є філіжанку кави.  Ну взагалі то,  каву він п'є постійно,  але це особливий ритуал у існуванні Йоріка.  А потім починається робочий день,  який по суті закінчується тільки тоді,  коли до кавового автомату більше,  ніхто не підходить. От такий не стабільний робочий графік у маленького чоловічка. 
Кожного дня це дивне створіння бігає по всьому величезному апарату і допомагає машині готувати найсмачніші напої.  Він ніби джин,  вгадує бажання клієнтів.  От потрібно тобі зігрітися і твій напій мало того,  що буде приємно-гарячим,  так і наповнить твоє тіло теплом на цілий день.  У хвилини,  коли чарівна машина стоїть без діла,  Йорік переважно читатає або чистить детальки.  Якщо ви думаєте,  що чоловічкові самотньо,  то ви глибоко помиляєтеся. Як може бути самотньо в центрі парку.  Улюбленим хобі Йоріка,  це слухати розмови прохожих.  А в спокійні ночі, виносить маленьке кріселко на самий верх автомату і щось собі роздумує до поки не надоїсть.  Йорік ніколи не спить,  хоча як можна спати,  коли навколо тебе стільки кави,  а ти і ще обожнюєш її? 
Виникла ця кавова бджілка взагалі якимось дивним чином.  Проходив собі парком дивний чоловік,  одягнений у чорну мантію.  В правій руці у нього розташувалася чорна,  покрита лаком паличка з вершечком у вигляді драконячої голови.  Оттак гуляв собі мужчина по нічним стежкам між дерев,  постукував паличкою по бруківці і захотілося йому кави.  Дивиться стоїть собі автомат,  що каву розливає.  Підійшов, натиснув кнопку,  стоїть та чекає.  Чи то Нудно стало чоловікові чи то так здуру почав він говорити з автоматом :
  - Стоїш ти собі тут,  гарячі напої робиш,  але робиш ти це без душі.  Хіба тобі не соромно?  Потрібно щось з цим робити.
  Сказав і стукнув своєю палицею.  Посипалися іскри з наконечника,  гримнув грім.  А в руках у чаклуна визрів маленький чоловічок у штанцях в коричнево-синю клітинку,  зі здоровезним гудзиком,  кольору кульбаби.  На маленькій голівці стирчав синій ковпачок.  А з коричневих черевичків виглядали високі носочки в жовто-зелену смужку.
  - Як же тебе назвати? А знаю,  Йорік!!!
  Викрикнув чоловік в мантії.
  - Знайомся,  це твій дім.  Тепер ти будеш робити напої так,  щоб вони були найсмачнішими і найбажанішими.
  Поставив він  чоловічка на машину,  забрав свою каву і зник, так ніби його і не було.
Оттак і виник дух кавового автомату,  що стоїть по серед парку.