znoohistory
СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
ТЕМА 1
Кам’яний вік, поділяють на
три періоди:
палеоліт - 1 млн років тому - 10
тис. років тому;;
мезоліт - 10-7 тис. років тому;
неоліт - 7-5 тис. років тому.
Мідно-бронзовий вік:
енеоліт - IV—III тис. до н.е.;
бронзовий вік - ІІ - поч. і тис.
років тому.
Ранній залізний вік -1 тис. років
тому.
Кінець V тис. - поч. IV тис. до н.е.
- середина III тис. до н.е. -
трипільська археологічна
культура.
IV—VI ст. - Велике переселення
народів.
VIII ст. до н.е. – VI ст. до н.е. –
Велика грецька колонізація
V—VII ст. - Велике розселення
слов’ян. Празько-корчацька
культура склавинів та
пеньківська культура антів.
Археологічна культура — сукупність схожих
археологічних пам’яток, які належать до однієї
доби,займають певну територію й мають спільні
ознаки
Неолітична революція — термін, яким англійський
археолог Гордон Чайлд визначив зміни, що
відбувалися в епоху енеоліту, останню добу
кам’яного віку. У їх основі був перехід від
привласнювального до відтворювального
господарства
Привласнювальне господарство — форма
господарювання, за якої все необхідне для життя
людина брала в природі у готовому вигляді
Відтворювальне господарство — форма
господарювання, за якої людина сама виробляла
все необхідне для життя
Колонізація — заселення та освоєння вільної
території всередині країни або заснування поселень
за межами своєї етнічної території
Кочовики — племена, які не мають постійного
житла і пересуваються з одного місця на інше,
випасаючи худобу. Основне заняття кочівників –
кочове скотарство.
Курган — високий земляний насип над стародавнім
похованням.
Поява та розселення людей на території України
- Близько 2—3 млн років тому на планеті з’явилася найдавніша людина.
 Понад 1 млн років - на території України.
- Історію первісного суспільства за археологічною періодизацією поділяють на:



неоліт, або новокам’яний;
 мідно-бронзовий вік (енеоліт, або мідно-кам’яний вік; бронзовий вік);
 ранній залізний вік.
- Палеоліт. Архантропи
 Територію України заселяли архантропи (пітекантроп, або «людина з прямою
ходою»);
 залишків архантропів (пітекантропів) в Україні не знайдено;
 досліджено їхні стоянки (біля села Королеве (Закарпаття, лівий берег р.
Тиса).
 Основні заняття: збиральництво та полювання.
 Основне знаряддя праці - рубило. Жили первісними гуртами; спілкувалися за
допомогою міміки та звуків.
 Знали вогонь та користувались ним, але добувати його не вміли.
- 250—100 тис. років тому сталося значне похолодання; змінився рослинний і
тваринний світ.
- 150—100 тис. років тому архантропів змінили палеоантропи, або неандертальці;
 навчилися добувати вогонь;
 жили в печерах;
 споруджували житла, робили примітивний одяг зі шкур тварин.
 Первісний гурт змінює дородова громада.
 Стоянки неандертальців на території України: печера Киїк-Коба, Крим; стоянка
поблизу с. Молодове на Дністрі.
 З’являються перші релігійні уявлення у формі тотемізму.
- 40—35 тис. років тому з’являється людина сучасного типу – кроманьйонець
(«людина розумна» - Homo sapiens).
 Головне їхнє заняття - загінне полювання на мамонтів, диких коней, бізонів.
 Удосконалюються знаряддя праці: з’являються ножеподібні пластини, скребла,
різці, наконечники дротиків, списів. Почалося виготовлення знарядь праці з
кістки та рогу - гарпунів, наконечників, голок;


 житла споруджувалися із кісток та бивнів мамонта (стоянка Мізин
(Чернігівщина), Межиріч (Черкащина)).
 Виникають невеликі поселення;
 формується родова община; утверджується матріархат; релігійні уявлення та
вірування у формі тотемізму, анімізму; поява магії;
 обряди справлялися в культових приміщеннях або святилищах (Кам’яна
Могила (Запорізька обл.)).
 Панує тип привласнюючого господарства (основні заняття
людини: мисливство, збиральництво, рибальство).
- Найвідоміші пам’ятки палеоліту:
 Королеве (Закарпаття),
 Амвросіївка (Донеччина),
 Мізин (Чернігівщина),
 Гінці (Полтавщина),
 Кирилівська стоянка (Київ).
- Мезоліт
 Винайдено першу механічну зброю — лук і стріли; відбувся перехід від загінно-
облавного до індивідуального мисливства.
 Заняття: рибальство(спочатку гарпуном, списом, а далі вудкою, сітями) та
річкове збиральництво; людина приручає собаку.
 Удосконалюється техніка обробки
каменю: виготовляються мікроліти («мікро» - малий) - пластини завтовшки
1мм, - які вкладалися в основу з кістки або дерева (наконечники списів, стріл,
гарпунів, ножі).
 Люди навчилися виготовляти плоти, човни.
 Виникає плем’я.
- В Україні - понад 400 стоянок
 Фатьма-Коба
 Мурза-Коба - Крим;
 Білолісся,
 Мирне - Північне
Причорномор’я;
 Дробишеве - Сіверський
Донець;
 Бородянка - Київщина
- Неоліт

Виникає скотарство і землеробство; земля оброблялася мотиками,
виготовленими переважно з кістки й рогу, зерно подрібнювалося кам’яними
зернотерками.
 Приручено майже всіх свійських тварин (бика, козу, вівцю, свиню). Худоба
стає також тягловою силою.
 Розвиваються засоби пересування: винайдено колісний транспорт і вітрильний
човен.
 Удосконалюється техніка обробки каменю, з’являються такі способи, як
розпилювання, шліфування, свердління.
 З’являється кераміка - глиняний посуд.
 З’являється прядіння та ткацтво (винайдено ткацький верстат).
 Неолітична революція - перехід суспільства від привласнюючих форм
господарства (мисливства, рибальства, збиральництва) до відтворюючих
(землеробства й скотарства).
 Ранньородова громада мисливців і рибалок змінюється пізньородовою
громадою землеробів-скотарів та скотарів-рибалок;
 завершується формування племені (ознаки племені: родинні зв’язки між
членами, поділ на роди, територія, спільна господарська діяльність, мова,
самосвідомість і самоназва, звичаї та обряди; поява органів влади).
 Формуються уявлення про божества (замість уявлень про духів).
З’являються міфи; посилюється віра в потойбічне життя.
 Розвивається наскельний живопис (зображення на плитах Кам’яної
Могили (над р. Молочна поблизу Мелітополя Запорізької обл.).
- Енеоліт.
 Людина опановує перші метали - мідь і золото.
 Утверджується відтворююче господарство: виникає орне землеробство з
використанням тяглової сили — бика; розпочалося вирощування майже
всіх зернових та садово-городніх культур.
 Коня привчають до верхової їзди;
 Залежно від природних умов одні групи населення займалися землеробством,
а інші — скотарством.
 Розвиток господарства сприяв майновому і соціальному розшаруванню:
виокремлення родоплемінної знаті.
 наростають міжплемінні сутички.


Трипільські племена: 1895 р.
 київський археолог В. Хвойка відкрив поселення стародавніх людей поблизу с.
Трипілля на Київщині. Трипільські селища були маленькі (до 10
жител), середні (до ЗО жител) і великі (до 1000 жител).
 Великі трипільські поселення - протоміста (Майданецьке, Доброводи, Тальянки
на Черкащині).
 Трипільські будівлі у поселенні були розміщені концентричними колами,
розділеними радіальними вулицями.
 Основа трипільського господарства - хліборобство (вирощували ячмінь,
пшеницю, просо, жито, бобові, льон, коноплі, різні городні культури);
землю обробляли мотикою, а також ралом;
 Скотарство мало приселищний характер (тримали переважно велику рогату
(волів, корів) та дрібну (овець, кіз, свиней) худобу; коней було зовсім мало).
 Допоміжну роль відігравали мисливство і рибальство.
 Високого рівня досягло керамічне виробництво (пластика - керамічні статуетки).
 Причини зникнення:
 раптовий напад кочовиків;
 в результаті переселення асимілювалися з іншими;
 кліматичні зміни змусили змінити землеробську основу господарства на
скотарство, що призвело до кризи продовольства.
 Основний культ - культ плодючості, матері-прародительки - Великої Матері.
- Епоха бронзи. Занепад родового ладу.
 В Україні виникає кілька металургійних центрів (майстерня біля с. Волоське в
Надпорожжі) з виробництва бронзи (сплаву міді й олова).
 У Лісостепу проживають хліборобські племена; у Степу - племена кочових
скотарів.
 Активно утворювалися племена праслов’янської етнічної спільноти:
 тшинецька, білогрудівська, чорноліська археологічні культури (Волинь,
Правобережжя, Середнє Подніпров’я)
 скотарські племена індоіранської етнічної спільноти: культура багатоваликової
кераміки, зрубна, білозерська.
- Ранній залізний вік.


Кочовики в українських землях з’явилися на початку І тис. до н.е.
 Відбулося відокремлення ремесла від землеробства.
 Період виникнення великих племінних союзів та рабовласницьких держав
(Кіммерії, Скіфії, античних міст Північного Причорномор’я).
 У степах Північного Причорномор’я з’являються кочовики:
 іраномовні племена кіммерійців («молокоїди»);
 скіфів (нащадки сина Геракла і Діви Змії - Скіфа);
 сарматів («оперезані мечем», «походили від шлюбу» скіфів з
амазонками»);
 східногерманські племена - готи та центральноазіатські племена - гуни
(«Кара Божа»).
 Основне заняття:
 кочове скотарство;
 займалися ремеслами (кіммерійці першими навчалися виплавляти з
болотної руди залізо);
 своєрідним ремеслом стає війна.
 Суспільний устрій:
 військово-племінні союзи;
 утвердження патріархату
 у сарматів - значні пережитки матріархату (грецький міф про
амазонок)
 Власне державне утворення кіммерійці не створили;
 складні політичні державні утворення виникають:
 у скіфів (Велика Скіфія та
Скіфське царство);
 у сарматів (Сарматія);
 у готів (Готська держава);
 у гуннів -
державнеутворення
Аттіли у Паннонії.
 Найбільшої могутності скіфи досягли за царя Атея (IV ст. до н.е.); його
влада обожнювалась, спиралася на раду старійшин та начальників, які
очолювали військо; 513 р. до н.е. скіфи отримали перемогу над перським царем Дарієм І, а
331 р. до н.е. - військами Зопіріона, полководця Александра
Македонського;
 гуни найбільшої могутності досягли за Аттіли, розбили готів, підкорили
антів, здійснили походи до Центральної, Південно-Східної та Західної
Європи, проти античних міст-держав, Малої Азії, Сирії, Месопотамії, але
програють «Битву народів» на Каталаунських полях (451).
 Кочові племена створили високу на той час матеріальну й духовну
культуру:
 особливою пам’яткою кіммерійської культури є кам’яні стели;
 найважливішими пам'ятками скіфів є так звані кам’яні баби (зображення
скіфських воїнів на кам’яних плитах) та кургани, у яких знайдено ювелірні
прикраси із золота і срібла:
 вазу (Чортомлицький курган)
 келих (курган Куль-Оба)
 золоту гривну і золотий гребінь (курган Со лоха)
 срібну чашу з прижиттєвим зображенням скіфа (курган Гайманова
Могила)
 нагрудну прикрасу - пектораль (курган Товста Могила)
 У кочовиків сформувалися складні релігійні уявлення, міфологія та
обряди:
 у кіммерійців був культ Богині-Матері,
 скіфи поклонялись Мечу;
 сармати - Вогню;
 готи в IV ст. приймають християнство;
 гуни шанували Сонце, Вогонь.
- Античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї та Криму.
 Колонізація Північного Причорномор’я була частиною Великої грецької
колонізації. Причини переселення:
 демографічне зростання населення,
 розвиток ремесла та торгівлі, пошук нових ринків збуту товарів та джерел
сировини,  соціальні та міжетнічні конфлікти,
 наростання агресії лідійців та персів.
 Середина VII-VI ст. до н.е. Виникають грецькі поліси, найбільші з них:
 Борисфеніда (перше
поселення, острів
Березань);
 Ольвія (сучасне смт.
Парутине Миколаїв, обл.),
 Тіра (Білгород-
Дністровський Одес. обл.),
 Херсонес Севастополь),
 Керкінітида Євпаторія),
 Теодосія (Феодосія);
 Пантикапей (Керч)
 Держави складалися з міста, що було економічним, політичним та культурним
центром, і хори - сільськогосподарської округи.
 Політичний устрій полісів: демократичні (Ольвія, Тіра, Херсонес) та олігархічні
(аристократичні) республіки (Пантикапей); монархія (Боспорське царство).
 Античні держави припинили своє існування під ударами готів та гунів (70-ті роки
IV ст. до н.е.).
 Вищий орган полісу - народні збори (вирішували усі найважливіші питання
життя міста-держави), брали участь усі повноправні громадяни.
 У 480 р. до н.е. Пантикапей об’єднав 20 полісів у єдине Боспорське царство.
 Займало територію Керченського півострова.
 Боспор - один із найбільших постачальників зерна та інших
продовольчих товарів до Греції.
 Криза царства зумовлена внутрішніми й зовнішніми
чинниками: боротьба за престол між спадкоємцями, переорієнтація
торговельних інтересів, поглиблення економічної кризи, погіршення
відносин зі скіфами, повстання скіфів під проводом Савмака (107 р. до
н.е.), агресія Понтійського царства (Митридат VI Євпатор), а потім
Римської імперії.
Слов’яни: походження, господарство, суспільний устрій, культура,
вірування. Велике розселення слов’ян.
- Ранні писемні відомості про слов’ян є в творах античних авторів І-VI ст. н.е.:
 римського історика і географа Плінія Старшого, римського історика Корнелія
Тацита, грецького астронома та географа Клавдія Птоломея, візантійських
істориків Прокопія Кесарійського, Маврикія Стратега, Йордана, Феофілакта
Сімокатти.

Виділяють такі періоди в розвитку слов’ян:
 ранніх слов’ян (венеди (в перекл. «великий народ»), сколоти), якому
відповідає зарубинецька культура (правобережна лісостепова
Наддніпрянщина);
 мешкали на території від східних відрогів Карпат до Верхнього
Подніпров’я.
 давніх слов’ян (склавини (празько-корчацька
культура), анти (пеньківська та черняхівська культури)).
 Слов’яни жили невеликими селищами вздовж річок та водойм. Основним типом
житла була напівземлянка з верхньою наземною і нижньою заглибленою у
землю частинами. Поруч з житлами зводилися господарські приміщення та
майстерні.
 Займалися землеробством, розведенням домашньої худоби, промислами
(полювання, рибальство); ремеслами гончарне;
 важливу роль відігравала торгівля з Візантією, із Західною Римською імперією,
грецькими містами-державами Північного Причорномор’я, країнами Азії та
Близького Сходу
 Одним з перших державно-політичних утворень слов’ян був Антський
племінний союз (Антське царство. Союз розпався в 602 р.)
 Слов’яни воювали з готами (війна короля Вінітарія з антським князем Божем),
Гунами (підкорили антів), аварами, хозарами.
 Існувало два культи: обожнення сил природи та культ предків;
 слов’яни були язичниками; склався пантеон богів: Даждьбог - бог Сонця,
світла і добра (навчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб
 Стилі мистецтва: звіриний, виїмчастої емалі (Мартинівський скарб, Черкащина).
 В умовах Великого переселення народів розпочинається Велике
слов’янське розселення V—VII ст.


Херсонес Таврійський. Сучасний вигляд Золота пектораль з кургану Товста
могила. IV ст. до н.е.
Золотий гребінь з кургану Солоха.
Кінець V – початок IV ст. до н.е.
Кераміка трипільської культури
(орнаментована кераміка)
Браслет із менандровим орнаментом.
Мізинська стоянка.
Збруцький ідол. ІХ ст.
Вигляд з чотирьох боків.