Глава 1
Морозний ранок,нечути птахів повітря легенько щипле в носі .Зима як довго цю пору року Таня чекала . Прямує на роботу насолоджуючись зимовим ранком.
–Таня,зачекай -навздогін їй бігла ,її колега та подруга Віка.
–Привіт,я тебе ледь наздогнала.
–Приві, чому неподзвонила я би зачекала?-вони привіталися і попрямували разом на роботу.
Прийшли на роботу там уже були їхні колеги Антон та Віктор Васильович.
–Добрий ранок дівчата ви вчасно у нас виклик —сказав Віктор Васильович.
–Віктор Васильович ви зранку веселіше сказати не можете я планувала кави вимити?—Віка сказавши вдала що обідилася.
–Ну Вікочко нету роботу ти вибрала щоб каву пити від нас залежить життя людей—похлопав її поплечу Віктор Васильович.
–Ну все хватить шутити поїхали .—сказав ,як завжди серйозний Антон.
–Пішли.
Приїхали вони до великого будинку.Відчинив їм двері чоловік віком від тридцяти.
–Доброго дня мене звати Павло проходьте швидше.—сказав він.
Вони зайшли у дім , пройшли до спальні на ліжку лежала жінка вся в синяках.
—Що з нею сталося?—запитала Таня.
—Зі сходів упала-відповів Павло нервно покусуючи губи.
Оглянувши жінку вони виявили у неї перелом руки.
—Ми її забираємо в лікарню зберіть її речі–Віктор Васильович сказав Павлові.
Той пішов зберати речі.
—Він якись дивний —сказала Віка коли вони вийшли з будинку.
–Таня,зачекай -навздогін їй бігла ,її колега та подруга Віка.
–Привіт,я тебе ледь наздогнала.
–Приві, чому неподзвонила я би зачекала?-вони привіталися і попрямували разом на роботу.
Прийшли на роботу там уже були їхні колеги Антон та Віктор Васильович.
–Добрий ранок дівчата ви вчасно у нас виклик —сказав Віктор Васильович.
–Віктор Васильович ви зранку веселіше сказати не можете я планувала кави вимити?—Віка сказавши вдала що обідилася.
–Ну Вікочко нету роботу ти вибрала щоб каву пити від нас залежить життя людей—похлопав її поплечу Віктор Васильович.
–Ну все хватить шутити поїхали .—сказав ,як завжди серйозний Антон.
–Пішли.
Приїхали вони до великого будинку.Відчинив їм двері чоловік віком від тридцяти.
–Доброго дня мене звати Павло проходьте швидше.—сказав він.
Вони зайшли у дім , пройшли до спальні на ліжку лежала жінка вся в синяках.
—Що з нею сталося?—запитала Таня.
—Зі сходів упала-відповів Павло нервно покусуючи губи.
Оглянувши жінку вони виявили у неї перелом руки.
—Ми її забираємо в лікарню зберіть її речі–Віктор Васильович сказав Павлові.
Той пішов зберати речі.
—Він якись дивний —сказала Віка коли вони вийшли з будинку.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Глава 1
Гарна книга чекаю Другої глави
Відповісти
2022-02-03 05:17:26
1