Глава 2
Моє виховання перейшло до рук моєї турботливої бабусі . На свій вік вона , ще дуже жвава , навіть не уявляю де вона бере сили на хатні справи , коли навіть я у свої 11 втомлююсь від цього . Поки я приводила себе в порядок : чистила зуби , розчісувалась бабуся вже встигла приготувати мені сендвічі з шинкою та сиром і какао - це мій улюблений сніданок . Поснідавши я поспішила до школи , щоб не запізнитись на заняття - у нас дуже строгі вчителі . В класі я не заводила дружбу ні з ким . Чи то за збігом чи по долі мене оточували ті хто шукав : вигоди , цукерків , дорогих подарунків на свята , але аж ніяк не спілкування . Всі знали , що моя сім'я заможна . Я була наче біла ворона поміж них , хоча ніколи цього не бажала
- : " Біла Сью " таке прізвисько мені дали сверсники через мій незвичайний колір волосся , вій та брів - по научному ця особливість називається синдромом " Альбіноса " .
Ці гени успадкувались від батька . Процес навчання у мене йшов легко , мені без зусиль давались точні науки , хоча лідерські позиції я все ж таки брала у мистетцві . Поєднання реалій та фантазій , кожного дня вели боротьбу у моїй голові і це прийзвело до того , що я почала шукати те чого здавалося б не існує ! .
Після уроків я завітала до бібліотеки . Першою книгою , що потрапила до моїх рук була " Астрономія " . У мене була велика надія знайти відповідь на своє запитання , яке у підсумку не давало мені заснути . Провівши багато годин за читанням космічної науки та дослідів , для себе я зрозуміла
- : " У книгах потрібної відповіді для мене немає " , а це означало тільки одне
- : " Потрібно шукати її у іншому місці " .
Крокуючи додому , з затуманиним розумом , в мить появилась ідея : трішки розвіятись на свіжому повітрі , а заодно зайти до нашої антикварної прилавки . Побачивши мене на порозі магазину мама дуже зраділа і попри всі свої справи вирвалась на хвилинку , пригорнула до себе , так ніжно прибираючи пасми волосся з мого обличчя запитуючи, як справи у школі . Та не довгими були теревеньки ! Мамі зателефонував покупець , їй потрібно було відлучитися . Вона поцілувала мене у чоло , дала настанови , що до вечора , сіла за кермо і поїхала . Я ж нікуди не поспішаючи вирішила оглядіти нові речі , що недавно появились у нас на прилавку . Мій взір впав на старовинний компас , його історію мені розповів мамин колега .
- : " Біла Сью " таке прізвисько мені дали сверсники через мій незвичайний колір волосся , вій та брів - по научному ця особливість називається синдромом " Альбіноса " .
Ці гени успадкувались від батька . Процес навчання у мене йшов легко , мені без зусиль давались точні науки , хоча лідерські позиції я все ж таки брала у мистетцві . Поєднання реалій та фантазій , кожного дня вели боротьбу у моїй голові і це прийзвело до того , що я почала шукати те чого здавалося б не існує ! .
Після уроків я завітала до бібліотеки . Першою книгою , що потрапила до моїх рук була " Астрономія " . У мене була велика надія знайти відповідь на своє запитання , яке у підсумку не давало мені заснути . Провівши багато годин за читанням космічної науки та дослідів , для себе я зрозуміла
- : " У книгах потрібної відповіді для мене немає " , а це означало тільки одне
- : " Потрібно шукати її у іншому місці " .
Крокуючи додому , з затуманиним розумом , в мить появилась ідея : трішки розвіятись на свіжому повітрі , а заодно зайти до нашої антикварної прилавки . Побачивши мене на порозі магазину мама дуже зраділа і попри всі свої справи вирвалась на хвилинку , пригорнула до себе , так ніжно прибираючи пасми волосся з мого обличчя запитуючи, як справи у школі . Та не довгими були теревеньки ! Мамі зателефонував покупець , їй потрібно було відлучитися . Вона поцілувала мене у чоло , дала настанови , що до вечора , сіла за кермо і поїхала . Я ж нікуди не поспішаючи вирішила оглядіти нові речі , що недавно появились у нас на прилавку . Мій взір впав на старовинний компас , його історію мені розповів мамин колега .
Коментарі