هَل سَنَمُوتْ بِذكْرى
نَحنُ نَعْلمُ بأنَّ الذِكرى ذَهَبتْ و لنْ تَعُود و لَكنها في عَقلِنْا و لُقِبَتْ 'بِالخلود' ✨ ✨ لا نريد التذكر و لا نعلم أين المفر ✨ ✨ تَأتِينا في أَصعب ألاوقاتِ وَ حِينَ نَتَذكْر نَسمعُ دَقّات السَاعَاتِ ✨ ✨ تُحرقُنْا مِنَ الداخل بِلَهِيبْ المَاضِي و لا يَستطيع الحَاضْر التغاضِي 🌟 هَل سَنَمُوتُ بِذكْرى؟ لَيسَ لَدَينْا أدْنى فِكرة
2020-08-11 17:57:20
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Mesa
@Arris شكرا كثيرا 💘
Відповісти
2020-08-12 02:20:33
Подобається
Mesa
@нnw αsω 😚💖
Відповісти
2020-08-12 02:20:53
Подобається
Mesa
@нnw αsω فديت انا فديت💕
Відповісти
2020-08-12 02:21:09
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5572
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1198