........
........
Листопад 2009 року.
Міхал зайшов до дівчачої кімнати.
Чернява дівчина підвелась із канапи і підпригнув , по детячему за апладувавши вигукнула:
- Міша , ти завітав до мене?- у гарних каріх оченятах заграли веселі вогні. Міхал стикнувся від подиву , посміхнувшись відповів:
-Так.
Із того все і почалось.
Він почав ходити до неї. Розмовляти із нею. Її звуть Мар'яна.
Дев'ятий класс як вона казала. Гарні очі. Фігура сексуальна , жіноча. На свої 14 вона виглядала навіть більше сексуально, а ніж то було б нормою.
Міхал встрях у бійку і сварку. Вона поряд. Міхал посварився із усьома хлопцями. Вона поряд.
Сварка товкотня.
21:00
Дівоча кімната.
-Бачеш , ту плямку на руці?- посміхаючись запитала дівчина.
- Так -відповів Міхал
-Там колись було тату, - сказала Мар'яна.- Я його вивела.. мій отчим злодій... спав із мною... я його кохала.. а тепер от бачиш ні.
Серйозно промовивши сказала дівчина. Вона подивилась на нього серьезно.
Він узахваті дивився на неї. Яка вона гарна...
Боже яка гарна..
А на руці от і не було не якої плямки від тату...
*****
По всім засобам масової інформації
у тому році передавали про спалах Свинячого грипу. Всюди де можна було ставили антисептичні засоби.
Люди подекуди стали ходити у масках. Попереджували про велику смертність людей по всьому світу.
Почали різати свиней по всій Україні. А тодішній прим'єр Тимошенко наголосила про початок карантину у навчальних закладах України.
А снігові хмари почали збиратись над дитячим санаторієм "Джерело".

        ****
Міхал проснувся від того що йому стало погано. Температура. Йому стало дуже холодно. Він взяв капці, і кинув в сусіда який спав на сусідньому ліжку.
- Проснись храпун...
- Відчипись.. я сплю..
Міхал взяв подушку, і кинув у хлопця, крикнув дуже істерично:
-Зови медбрата йолоп..
- Що сталось?- позіхнувши спитав хлопець.
- В мене температура, зови чергового... - відповів Міхал.
- Певен? - злякано запитав хлопець
- Так.
Прибіг медичний працівник. Сунув градусник. 39,2.
***"*
Наступні події Міхал погано пам'ятає. Укол, збили температуру.
Він заснув.
Проснувся. Знову температура.
40,1
Викликали батька.
Із Дніпра.
До Трускавця.
Ці дні пройшли як у сні. Поганому сні.
Міхал довго ще пам'ятав другий сезон "Кадетство" який йшов тими днями по ТВ.
Пам'ятав лопатий сніх який засипав стару будівлю санаторіях.
Але не запом'ятав про що говорив із тими хто ще заразився. Із хлопцями що хворіли. Дівчата що ходили у масках.
Не пом'ятав їх обличчя. Бо лежав у горячці.
Казав казна що.
Бачив те чого не було.
Але запам'ятав як зайшла Мар'яна до кімнати.
Вона тримала рушник біля обличчя.
Він бачив лише її очі.
Вони тримались за руки.
Години.
І говорили , говорили , говорили , говорили , безмірно...
Про що? Він не запам'ятав.
Але запам'ятав як він написав у неї на руці вірш на руці:
" В 12 лет любовь прекрасна.
В 15 Лет любовь верна.
В 17 лет она опасна , запомни это на ВСЕГДА".
І він запам'ятав.
Він поїхав.
Навіть не сказавши до зустрічі.


Березень 2010 року.

Вона його знайшла. В Контактах.
Через його однокласника.
Вона була під псевдо Яна Холодна.
Вони переписувалися.
Навіть зустрілись.
Декілька разів.
За декілька років.
Він рвався до неї.
Але вона була холодною.
Як і її Псевдо.

1 грудня 2013 року.

Ремонт у будинку його матері він керував працесом.
Почав знову переписуватись із Марья'ною  Порадила третій сезон Американської історії жахів.
Він обіцяв приїхати.
В останне.
І приїхав.
А вона "Міша йди у дупу"

Березень 2014 року.

Він закінчив ремонт у будинку. Ще у грудні.
А в лютому для нього відкрився увесь жах Майдану.
Він отримав опіки.
Беркут вибив йому коліна при штурмі Дніпровської ОДА.
Побратими встигли його витягти.
А наступного дня він штурмував із усіма  будівлю ОДА.
Влада у Дніпрі впала.
Мар'яна також була на Майдані.
С першу у Києві , а пізніше у рідному Львові.
Так само як і Міхал.
Більше вони не бачились.
-Міша?- спитав Микола- Ти йдешь?
-Куди? - здивовано запитав Міхал.
Вони чекали приходу "Руської весни".
-Москалі штурмують мерію... скоро вони будуть тут... зберись братеньку...
-А де Юрко?
- Твій брат допитує тітушку... Бери биту... приготуйся...
І москалі прийшли.
І були розбиті.
А Міхал так більше ніколи і не бачив Мар'яну с того часу.
А Миколу ховали як героя.
Яким він і був.
© Михаил Шиповский,
книга «2009».
Коментарі