Загадкова Леді
2020-01-09 20:25:54
Думки вголос, Особисте
Так страшно.
Так пусто у душі.
Я люблю.Люблю з усіма твоїми проблемами,з твоїм поганим настроєм,криками і матюками.
Я люблю тебе таким,яким ти є.Справжнім.Живим.
Але найприємніше-знати,що ти теж це відчуваєш.
Страх втратити тебе ,подібний страху смерті.
Та я вже не боюсь нічого,бо і так потроху вмираю у бездонності своїх почуттів.
Ти- моя сто тридцята чашка чаю.
Моя сорок восьма ложка солі.Мій особистий сорт героїну.