Про наше вчора завжди сьогодні
Осіння студінь , модні пальта Висять на плечиках в прихожі . Так манить листя десь у парках У парках ходять перехожі Холодний промінь впаде на плечі Від нього трохи ,скрутить спину Місця знайомі , рідні серцю Забрали люди чужі і борзі. Холодне тіло , лежить десь в морзі Ще декілька в міських провулках, Майданчик дитячий, там теж є калюжі Що правда не звичні і дуже болючі Осіння студінь , модні пальта Висять на плечиках в прихожі Висітимуть , що правда ... довго Носить уви не ма вже кому
2025-10-13 18:11:16
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2884
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13351