Як ви вже зрозуміли про що ця розповідь, тут буде багато заплутаних ситуацій над якими я сміюся але тобі була і страшно, і цікаво.
Що ж розпочнемо напевне трошки раніше але головні події розпочалися зимою. Щоб вам було як най удобніше я назву імена всіх головних героїв:
Я - Саша
Він - Андрій
Наша спільна подруга - Софія
Його найкращий друг - Влад
Моя найкраща подруга- Яна

Січень


Ми однокласники які ніколи не спілкувалися, я яка завжди спілкувалася тільки з дівчатами і він який не любив вчитись, якому на все було начхати. Нас з'єднувало лише те що інколи він списував КР в мене і все.

Коли згадувати з чого саме почалось наше спілкування то згадую лише один день.
Почнемо з того що це будні дні в які ми ходимо в школу.

І це все розпонияться з того що я принесла свій новий телефон і всі були зацікавлені в ньому, він ні. На уроках ми з моєю сусідкою по парті- Софія, розглядали його, ось мене викликали до дошки і я залишила телефон на парті. Коли я прийшла замітила що вона сфотографувала його того самого Андрія і надсилає це фото йому. Це було непросте фото вона на ньому намалювала сердечки. Яка б у вас була реакція?
Ось у мене була паніка і я хотіла зупинити її тому я почала забирати в неї телефон вона звісно не хотіла його віддавати але вийшло так що він вилітає в неї з рук і ви вже здогадалися що сталося.
Він падає і розбивається. Всі були вшоці не забувайте ще йде урок. Я не плакала але була налякана тому швидко зібрала всі речі і побігла додому. Прийшовши, так звісно я получила але це були ще квіточки, все страшніше відбулося пізніше

Я розповім події які відбулися після мого ухода посеред уроку додому:
Після того як я пішла настала перерва і всі обгорювали мене ну точніше телефон. І у всіх було питання чого ми з нею ,,билися" за нього. Вона в кратках все об'яснила і сказала правду, що вона сфоткала Андрія і мені це не сподобалося і через це він випав. Він це теж почув і зрозумів. Уроки ще продовжувалися а я вже була дома і виконувала всю домашню роботу. Питання що ж я робила далі з телефоном. Відповідь проста нічого, він працював добре просто були тріщини, я продовжувала ним користуватися.


Десь ближче до вечора мені прийшло повідомлення в  Instagram від когось не знайомого. Я людина яка не боялася повідомлень але це мене поставило в ступор. І я не перебільшую.
Так це повідомлення було від нього. Тоді я ставилася до нього як до людини - однокласника але не як до товариша.

Я переглянула повідомлення і там було:
    - Привіт Як телефон?
Ви думаєте чого ступор в мене. просто це людина якій було на все всерівно, чого його має цікавити мій телефон???
З цього часу ми почали переписуватися. Ось продовження:
   - Та нічого
   - Я знаю через що ви з Софією побилися на уроці
   -???
   - Вона розказала про фото
   - Ти ж розумієш що це фото зробила вона?
   - Так я все зрозумів
   - В дома що сказали?
   - Та нічого, вже з телефоном буду таким ходити
  - Зрозумів, тоді до завтра)

Які б у вас були емоції?
В мене було здивування. Але я не прийняла це дуже близько до серця, написав то написав, він лише однокласник. Але я не здогадувалася що він стане для мене не лише однокласником.

Наступного дня прийшовши в школу всі питали про телефон , що сказали вдома, але він нічого не казав і не підходив.
Через деякий час я замітила що моя сусідка по парті переписується з ним. Я не звертала увагу. Ще через декілька днів вони спілкувалися на перервах, я була зайнята своїми справами. Потім Софія питала в мене поради

Так це трошки заплутано, але я зараз постараюся все об'яснити.
Софія хороша подруга, да деякий час і в той ми були найкращими, але всі секрети я не знала про неї. Вона часто приходила до мене додому, ми гуляли, я ночувала в неї в дома. В нас були круті відносини, ми знали багато один про одного. Переписується з ним то хай. Мені яке діло.

Продовжимо далі. Вони частіше і частіше спілкувалися, вона деколи підсідала до нього, коли мене не було або мене пересаджували( да таке теж було, я була не дуже слухняною ученицею). Я була рада за неї.
Якось одного разу коли їхня дружба стала такою як і не стосунки але і не дружба. Вона обідилася на нього. Мені вона ніяк це об'яснити не могла. "Просто так"- її слова.
Я старалася не влазити в їхні "відносини" але мене можна сказати впихнули туди. Після її образи він підійшов до мене і попросив поради, що робити. Я не знала що відказати, так як не знала що між ними.
Да подруга з мене в той час була погана, а порадник ще гірший.
В цей самий день він почав надсилати мені смішні картинки, в сучасної молоді це називають "мем". Вона дивилася на це прискіпливо але не вона ні я не могли нічого зробити. Після цього він почав підходити до мене на перервах, питати за будь які речі: уроки, домашнє завдання, тем була не багато але ми спілкувалися, тті самі меми або смішні пісні. З деяким часом вони помирилися але зі мною він не перестав спілкуватися, да якось так. Тут ми спілкувалися як однокласники в яких однакові смаки на пісні, анекдоти, предмети.

Лютий

Наше спілкування продовжувалося в дома, він писав після навчання. Був раз Софії не було і в нас було трудове і я вирішила що цей предмет не для мене і сказала що піду краще погуляю, або додому поїм всерівно всі на роботі( від дому до школи 3-5 хв, я жила дуже близько), я не знаю як він це почув але запропонував піти зі мною, мені було все рівно і сказало ок.
Ви думаєте яка я дивна але чому не согласитися, в нас вже були спільні теми для спілкування.
Ми йшли думали куди йти, говорили, зацепили тему про Софію, він питав про неї я розказувала але ці питання були дивні
- Які  в неї улюблені квіти?
- Який улюблений фільм?
-...
Ну ви зрозуміли, але я несприймала це як щось таке на яке відповідь заборонена. Ми прийшли додому але їсти він відмовився і я теж не сильно хотіла. Ми стояли в коридорі і не знали що будемо робити, вирішили сісти на кухні ми сиділи говорили про все на світі. І в один момент я згадала що в мене кімнаті стояла Pepsi яка довго стоїть(я не люблю газовану воду), ну точно місяць, да це дивно звучить, але продовжимо. Я принесла і запропонувала йому і він випив але скривився, я не зрозуміла причини, але ладно може зуб, він нічого не сказав. Ось настав час йти в школу на наступні уроки. Ми нічого не поличили ніхто навіть не питали де ми були. Софія про це дізналася і була ображана і на мене і на нього, але не довго.
Ввечері цього дня він написав, і розказав чого скривився. Мені було дуже стидно але вже нічого не зробиш. Вам цікаво? Відповідь була проста, вода була такою огидною, що він ледь її проковтнув, але не хотів казати бо був дуже вихований. Після цього ми сміялися з цеї ситуації.
Наше спілкування покращувалося, його з Софією також. В школі вони були разом, і я за них була рада. Чесно ви думаєте що може я там рівнувала, але ні незнаю чого. Може бути через те що вони не забували і про мене. Деколи вони чи я підходила і ми сміялися з якоїсь шуткі.

Якраз випав сніг, дуже багато і ми як старшокласники пішли всім класом грати в сніжки. Я в класі на той момент була найменшою, в плані що худа і низенька, через це мене було найлегше повалити. Так це було дуже цікаво ми гралися, хлопці проти дівчат. Але я чомусь ніколи не закидала іншим за шию сніг, остальні дівчата спеціально так робили. Хлопці за це мене трошки шкодували але всерівно я отримувала добре. Нам було весело. Ми кожної перерви ходили грати.
Одної я просто втомилася і просто сказала що не хочу, залишуся в класі і просто послідкую за всіма. Всі пішли грати залишилися заучки ( ті яким завжди треба щось читати і готуватися до уроків) і я. Я дивилася за грою, бачила як Софія бігала за одним Андрієм і як спеціально лізла щоб він її поклав, це було смішно. Але в один момент він пропав з площадки і через хвилину з'явився в класі. Просто треба було побачити як Софія бігла за ним в клас. Вже тоді я зрозуміла що вона не просто з ним дружить. Але я продовжую. Він з'явився в класі і підійшов до вікна де сиділа я. І запитав  чому я не пішла грати. Я йому просто відповіла що втомилася і вся вже мокра. Він роздягнувся і сів біля мене споглядати за грою. В той момент пришла наша подруга. Ви б бачили її погляд. Представте ми сидимо біля вікна ДВОЄ, а вона заходить. Так вона дивна, але я розуміла що хтось комусь подобається, а я заважаю. Але я нічого не змогла зробити, я ж не спеціально. Так проходили наші навчальні дні.

Через день він написав і запитав які в мене плани на вечір, я відповіла що не маю ніяких. Вся переписка була про те щоб ми зустрілися, я була не проти але запитала чого він не кличе Софію, він просто відповів що хоче зі мною поспілкуватися і в чомумь зізнатися.
Да ви правильно прочитали, я збиралася і як стандартний підліток змішав в себе в голові всі ідеї,які б  він міг сказати. Ми планували нашу зустріч на 19:00. Так це вже трохи пізно особливо зимою. В цей час вже темно але він ж хотів поговорити. Він звісно запізнився на 20 хв, за це він попросив пробачення. Ми гуляли і спочатку говорили про своє, але потім я згадала що він мав в мені чомусь зізнатися, я йому нагадала і він сказав:
- Мені подобається одна дівчина....І я не знаю як їй зізнатися?
-Емм...Хто вона?
-Це...Софія
Хух я думала що в той момент в мене вистрибне серце, я такий адреналін відчула, яка я була рада що це вона. В мене в думках була думка що він скаже що я йому подобаюся. Але тут я і зрозуміла чого він зі мною спілкується. Щоб більше дізнатися і бути ближче до неї. Я йому підказала декілька порад як з нею краще спілкуватися, як себе вести і щоб він запросив її погуляти. В той вечір ми стали ближче, не просто однокласники, але я стала як порадником.
Але я не розуміла що це тільки початок. Після цього вечора я почала більше говорити з Софією, вона часто мені розказувала про їхню переписку, про що вони говорять і те що він їй подобається. Я це і так знала.

Після цього все набирало оберти він деколи до мене звонив, і ми могли годинами сміятися і говорити про все і звісно деколи були теми за Софію. Бувало він поспілкується з нею і звонить мені щоб все розказувати або вона мені звонила і розповідала про що вони говорили. Да з одного боку це погано бо в очах я виглядала як дволічна, але що ж поробиш таке вже відбулося і осмислила всі свої помилки.
Через деякий час йому стало цікаво що ж вона розповідає про нього. І це було саме страшніше я не знаю як я змогла согласитися на це. Одного разу після того як вони щось не вирішили між собою він подзвонив перший і розказав що сталося, через хвилину подзвонила вона і він попросив їх з'єднати так щоб він почув що ж вона розкаже, я як сама тупа істота согласилася і через це потім дуже довго шкодувала навіть зараз. Я взяла трубку з'єднала їх і вона чула мій голос а її чула і я і він. Якби ви знали як мені стидно в той момент було, вона говорила про нього не самі хороші слова і він це все чув, вона просто говорила все що накипіло її, і більшість було перебільшенням. Ми звісно договорили з нею, я її оспокоїла, він ще залишався на зв'язку. Все вона вибила але він ще був.
Ми з ним це обговорили, він і я були вшоці, але я роз'яснила що вона на емоція і тд. Після того його ставлення до не змінилося але вони всерівно спілкувалися.