VI
- Авéль, дай відповідь, чому Він все-таки обрав тебе?
хіба в тебе так само колоситься з житом поле?
дивись на руки, подивись на мій потрощений хребет,
та на обличчя, і скажи, хіба для Нього я прозорий силует,
хіба я не працюю, як воли? а на долині голо?
не вірю я, що відповідь не знаєш, любий брате мій.
вже вкотре я лишаюсь милості й виглядаю диким звіром,
або й тим самим змієм, що ми слухали на ніч. хіба я змій?
чому для Нього ніби лиш один із нас, лиш ти - живий,
а я неначе вмер і бачать всі мене пустим ефіром?
я зранку до світання в полі мучаю своїх волів!
мені ніхто ще не приносив хоч би з рук води напитись!
я виглядаю старшим, ніби, брате, я́ тебе родив,
і чорним, подивись, як вся ця сотня змучених полів!
а в мою сторону і Богу, брате, неприємно подивитись.
- мій брате Каїне, ти мене й того разу не почув.
невже ту саму відповідь почуєш цьóго разу?
ти звинувачуєш мене, бо тебе біль і розпач огорнув.
мене! та ти найважливіше пропустив. бо не збагнув, -
через мене ти виливаєш й на Творця образу.
і так, коли я винен, то пробач, бо, може, й винен я.
але ти дивишся на руки, чорні, й зовсім не на чорне серце,
ти кажеш, я отримав Слово знічев'я́,
тому, що Він не дивиться на тебе. я кажу - зерня
у тобі стало деревом, що висохло! це горем зветься!
усі роки, що ти віддав полям і плоду чорних нив, -
ти нехтував зерням, що мало прорости в тобі самому!
жалієшся, що жоден із живих тебе не напоїв.
ти мав би пити сам! не дивлячись на когось. - не схотів,
і звинувачуєш! і перед себе кажеш за умову!
ти зрікся Бога, син Адама, то ж, шукай вину в собі,
та не шукай її довкола, як і винного, бо ти його шукаєш.
ти бачиш сенс свого буття в постійній з кимось боротьбі,
ти хочеш бути кращим перед ки́мось. я казав тобі -
ти маєш бути кращим перед се́бе! бо себе́ вбиваєш!
- то ж, Авелю, я гірший? озирнись, на цих полях
я день за днем збирав каміння. ось таке каміння!
я в'язи покрутив як на собі, так і на згорблених волах!..
прости, мій брате..
та нехай закінчиться наш спільний шлях!..
і більш ніколи не росте два дерева з Адамова коріння!..
13.01. - 05.02.2024
хіба в тебе так само колоситься з житом поле?
дивись на руки, подивись на мій потрощений хребет,
та на обличчя, і скажи, хіба для Нього я прозорий силует,
хіба я не працюю, як воли? а на долині голо?
не вірю я, що відповідь не знаєш, любий брате мій.
вже вкотре я лишаюсь милості й виглядаю диким звіром,
або й тим самим змієм, що ми слухали на ніч. хіба я змій?
чому для Нього ніби лиш один із нас, лиш ти - живий,
а я неначе вмер і бачать всі мене пустим ефіром?
я зранку до світання в полі мучаю своїх волів!
мені ніхто ще не приносив хоч би з рук води напитись!
я виглядаю старшим, ніби, брате, я́ тебе родив,
і чорним, подивись, як вся ця сотня змучених полів!
а в мою сторону і Богу, брате, неприємно подивитись.
- мій брате Каїне, ти мене й того разу не почув.
невже ту саму відповідь почуєш цьóго разу?
ти звинувачуєш мене, бо тебе біль і розпач огорнув.
мене! та ти найважливіше пропустив. бо не збагнув, -
через мене ти виливаєш й на Творця образу.
і так, коли я винен, то пробач, бо, може, й винен я.
але ти дивишся на руки, чорні, й зовсім не на чорне серце,
ти кажеш, я отримав Слово знічев'я́,
тому, що Він не дивиться на тебе. я кажу - зерня
у тобі стало деревом, що висохло! це горем зветься!
усі роки, що ти віддав полям і плоду чорних нив, -
ти нехтував зерням, що мало прорости в тобі самому!
жалієшся, що жоден із живих тебе не напоїв.
ти мав би пити сам! не дивлячись на когось. - не схотів,
і звинувачуєш! і перед себе кажеш за умову!
ти зрікся Бога, син Адама, то ж, шукай вину в собі,
та не шукай її довкола, як і винного, бо ти його шукаєш.
ти бачиш сенс свого буття в постійній з кимось боротьбі,
ти хочеш бути кращим перед ки́мось. я казав тобі -
ти маєш бути кращим перед се́бе! бо себе́ вбиваєш!
- то ж, Авелю, я гірший? озирнись, на цих полях
я день за днем збирав каміння. ось таке каміння!
я в'язи покрутив як на собі, так і на згорблених волах!..
прости, мій брате..
та нехай закінчиться наш спільний шлях!..
і більш ніколи не росте два дерева з Адамова коріння!..
13.01. - 05.02.2024
Коментарі