Вступ
Вступ
У всіх нас є моменти коли крутиш багато думок і з часом думаєш що цей потік перетворюється в бомбу яка скоро почне свій відлік часу. Як людина котра багато думає, кажу, це вельми проблематично(для мене). Здається, твої роздуми наче отрута для розуму, і згодом починаєш розбиратися, з яких пір я дійшла до цього? Те, що думаю зараз, як зробила висновки і з якого моменту почався цей ланцюжок. Чи можу я розірвати його і перезавантажити свої думки думати інакше. Не піддаватись різному впливу оточення і бути твердою в тому, що думаю. Я ставлю це питання собі майже щодня. Чому? Тому що, зустрічаюся з цим неймовірно часто. І ось я хочу поговорити про це. Що я можу думати і які вибори стоять переді мною. Не думаю що це буде щось філософське чи щось максимально просте. Я й сама не маю ідеї і сюжету як писатиму це, час покаже. Зараз хочу зануритись глибше, туди куди мало хто занурюється під псевдонімом "занадто зайнятий" а навіть якщо ні то боїться сказати це взагалі комусь на цій планеті земля. Неозвучені питання, які є в всередині і те чого я справді прагну. Не вчора, не завтра, сьогодні, що саме ти думаєш?
© Sophie Martiz,
книга «Смак цієї буденності».
Коментарі