Павук
Залізна загадка
Бродяга
Стежки
Cogito ergo sum
Харити
Опудало
Бродяга
Серед гірських шпилів
Іде бродяга вгору.
Свій зір він спинив
На велике свято народу.

Там внизу сміх і крики,
Вино л'ється ріками,
Веселяться чоловіки й жінки,
Та й інших кличуть гуляти.

А бродяга все йде й йде
Крізь нестерпний холод.
Не думає навіть про смерть,
Не муче його ні спрага, ні холод.

Ціль його нікому невідома,
Існування без неї наче кома.
© Зірколов ,
книга «Нелюдські лінії».
Коментарі