Бродяга
Серед гірських шпилів
Іде бродяга вгору.
Свій зір він спинив
На велике свято народу.
Там внизу сміх і крики,
Вино л'ється ріками,
Веселяться чоловіки й жінки,
Та й інших кличуть гуляти.
А бродяга все йде й йде
Крізь нестерпний холод.
Не думає навіть про смерть,
Не муче його ні спрага, ні холод.
Ціль його нікому невідома,
Існування без неї наче кома.
Іде бродяга вгору.
Свій зір він спинив
На велике свято народу.
Там внизу сміх і крики,
Вино л'ється ріками,
Веселяться чоловіки й жінки,
Та й інших кличуть гуляти.
А бродяга все йде й йде
Крізь нестерпний холод.
Не думає навіть про смерть,
Не муче його ні спрага, ні холод.
Ціль його нікому невідома,
Існування без неї наче кома.
Коментарі