Глава 2
Проснувшись в ранці я відчула нестерпний біль від укусу. Я розповіла бабусі те що мене вкусив
пес но я так і не розказали чий.
Ми поїхали в лікарню мене сказали що все буде добре якщо пити таблетки і мастити укус зеленкою. Пройшло 4 дня нога боліла і друзі не писали.Я знову поїхала в лікарню там сказали що б я продовжувала пити таблетки.
Пройшли зимові канікули пора йти до школи коли я прийшла то спочатку все було добре а потом всі перестали говорити. Коли я прийшла додому то мене дуже боліла голова я поміряла температуру вона була висока.
Наступниз 3 дня я вже не ходила до школи. А в п'ятницю вирішила піти. Коли я прийшла то ніхто досі зімною не говорив на першому уроці коли мене викликали до дошки я задачу майже розв'язала
но не знала формули для розв'язання коли вчителька сказала формулу я вирішила в умі поділити ті числа. І тут чую я що моя найкраща подруга каже та підставляй числа чого стоїш дура.
Ну і я просто написала відповідь і сіла за парту.В мене сльози на очах почали збиратися я чуть не заплакала. І тут я прошу бабусю щоб вона мене забрала бо дуже болить голова.Вона подзвонила до вчительки і вона мене відправила на медпункт і сказала щоб моя колишня найкраща подруга йшла зі мною. Ми прийшли мені сказали йти додому бо тиск високий.Ну і я пішла додому коли ми йшли то мені було дуже погано.Коли ми прийшли додому то я все розповіла бабусі і попросила перевести мене в іншу школу вона сказала добре. Я була цілий тиждень в дома. Але на днях мені стала погано мене почав боліти дуже живіт.Ми поїхали в лікарню.
Нам там сказали що вони не знають чого мене болить живіт коли я здала всі аналізи і зробила рентген і узі томені сказали що в мене є зайва кісточка яка тисне на органи і вони віддають по всьому животі біль.Мені мали робити операцію але сказали що не будуть бо то дуже резиковано тепер я сиджу на різних таблетках.Коли мені написала моя подруга та сама.
В мене аж мурашки по шкірі пробіглися я подулама чого вона хоче но так і не наважувалася подивитися. Коли я прочитала повідомлення то вона вибачалася за те що мені наговорила розпитувала чого мене так довго немає в школі.Зараз все добре але моя найкраща подруга досі зі мною не говорить. Коли я була знову поїхала в лікарню то моїх однокласників спалила класуха з вей бами то давала такої пізди їм.І ще сказала батькам було обідно шо через нас получили ще два класи 11 клас і 8 клас бо вони прийшли до нас в клас курити.Оказується іх всех здали якась криса і вони всі в мене просили пробачення бо я через хворобу доказала шо то не я криса.І криса з 8 класу бо вчителька знала то що я навіть ніколи не чула. Ну так вот АД може перетворитися на рай.Але в душі в мене досі АД я їм ніколи не пробачу те що вони зі мною зробили.
Тому ніколи не робіт поспішних виводів бо ви так можете не тільки людину запроторити в псіхушку алей і вбити.Перед тим як звинувачувати людину спочатку розберіться в тому що сталося. А потім звинувачуйте.
всім пока всім удачі і щоб з вами не траплялися такі історії.
пес но я так і не розказали чий.
Ми поїхали в лікарню мене сказали що все буде добре якщо пити таблетки і мастити укус зеленкою. Пройшло 4 дня нога боліла і друзі не писали.Я знову поїхала в лікарню там сказали що б я продовжувала пити таблетки.
Пройшли зимові канікули пора йти до школи коли я прийшла то спочатку все було добре а потом всі перестали говорити. Коли я прийшла додому то мене дуже боліла голова я поміряла температуру вона була висока.
Наступниз 3 дня я вже не ходила до школи. А в п'ятницю вирішила піти. Коли я прийшла то ніхто досі зімною не говорив на першому уроці коли мене викликали до дошки я задачу майже розв'язала
но не знала формули для розв'язання коли вчителька сказала формулу я вирішила в умі поділити ті числа. І тут чую я що моя найкраща подруга каже та підставляй числа чого стоїш дура.
Ну і я просто написала відповідь і сіла за парту.В мене сльози на очах почали збиратися я чуть не заплакала. І тут я прошу бабусю щоб вона мене забрала бо дуже болить голова.Вона подзвонила до вчительки і вона мене відправила на медпункт і сказала щоб моя колишня найкраща подруга йшла зі мною. Ми прийшли мені сказали йти додому бо тиск високий.Ну і я пішла додому коли ми йшли то мені було дуже погано.Коли ми прийшли додому то я все розповіла бабусі і попросила перевести мене в іншу школу вона сказала добре. Я була цілий тиждень в дома. Але на днях мені стала погано мене почав боліти дуже живіт.Ми поїхали в лікарню.
Нам там сказали що вони не знають чого мене болить живіт коли я здала всі аналізи і зробила рентген і узі томені сказали що в мене є зайва кісточка яка тисне на органи і вони віддають по всьому животі біль.Мені мали робити операцію але сказали що не будуть бо то дуже резиковано тепер я сиджу на різних таблетках.Коли мені написала моя подруга та сама.
В мене аж мурашки по шкірі пробіглися я подулама чого вона хоче но так і не наважувалася подивитися. Коли я прочитала повідомлення то вона вибачалася за те що мені наговорила розпитувала чого мене так довго немає в школі.Зараз все добре але моя найкраща подруга досі зі мною не говорить. Коли я була знову поїхала в лікарню то моїх однокласників спалила класуха з вей бами то давала такої пізди їм.І ще сказала батькам було обідно шо через нас получили ще два класи 11 клас і 8 клас бо вони прийшли до нас в клас курити.Оказується іх всех здали якась криса і вони всі в мене просили пробачення бо я через хворобу доказала шо то не я криса.І криса з 8 класу бо вчителька знала то що я навіть ніколи не чула. Ну так вот АД може перетворитися на рай.Але в душі в мене досі АД я їм ніколи не пробачу те що вони зі мною зробили.
Тому ніколи не робіт поспішних виводів бо ви так можете не тільки людину запроторити в псіхушку алей і вбити.Перед тим як звинувачувати людину спочатку розберіться в тому що сталося. А потім звинувачуйте.
всім пока всім удачі і щоб з вами не траплялися такі історії.
Коментарі