Тора Бірюк
2023-05-13 14:25:57
Звук дощу, який стукає у вікно
Думки вголос, Різне, Цікаве
Найкраще спиться в літній прохолодний день по обіді під звуки дощу. А залишивши маленьку щілину можна ще й насолодитися крізь сон запахом свіжої трави та мокрого асфальту. Перевернувшись на правий бік (бо зазвичай зліва в мене вікно), й загорнувшись в теплу ковдру, можна пролежати так аж до самого світанку. Пам’ятаю як до мене прибігали кошенята, сідали поруч біля весь час холодних, через анемію ніг, й додавали цьому моменту ще більшої насолоди. Але іноді сліпий дощ переходив в страшний буревій і доводилося швидко вставати й закривати вікно, бо кілька хвилин такого сну й на ранок вже не встанеш, так як матимеш на тепломірі 37. Швиденько поки дощ ще активно відбиває свій особливий ритм, робиш чай з лимоном, береш ковдру й всідаєшся на підвіконня. Ясна справа кличеш котів й починаєш слухати довгий, монотонний, але такий емоційний монолог дощу.
На Херсонщині рідко дощить, тож йому завжди є що сказати. Ця мелодія, цей танок має стільки змін в настрої. Ось дощ розказує про те, як побував в Дніпрі та його розмови з сонцем, а вже через хвилину сердиться на вітер й розпочинає з ним не те, що сварку, а цілу бійку. І тоді вже о, лихо! Дерева гнуться додолу, іноді їх вириває з корінням, вимикається світло на деяких вулицях міста, і всі благають, аби швидше це закінчилося. Та за хвилину виходить сонечко й повчає їх, як мама. Дощик винувато плаче, струшує останні сльозинки й біжить пританцьовуючи в сторону Криму…