Автор~Вадим - 25 років, холостий, дуже сильно любить собак, працівник в IT компанії "_kun" і його робоче ім'я було Va_Kun. Він глова компанії "_Kun"

Працівник~Va_Kun я піду по раніше не засиджуйтесь  до пізна. Може завтра угощу вас пивом. добре?
Вадим~Ок тільки комп'ютер вимкни.
Працівник~Чорт знов забув... Все тепер точно пака. До завтра.
Вадим~Давай до завтра.

Автор~Вадим подумав: Знов він кудись спішить хоча завтра знов до хрена роботи буде мати. Еееххх. І чого ж він такий дизайнер класний може зарплату повисити йому? Та нєєє, надто лінивий, як би він більше робив ніж говорив було б добре.

Автор~3.00

Вадим~Знов так пізно вертатись додому. Ітак мене ніхто не чекає в дома. Може зміни зробити менші?... Нуж нє скоро оновлення нашої гри має бути. Може з наступного місяця, хоча в нас знов пробки з роботою будуть, похоже нігде не має місця щоб з халтурити, аж сумно.

Автор~Вадим вийшов з офісу компанії і направився до дому, і різко в його взгляд попадає красива собака породи "Алабай". З густою розкішною білою шерстю, з голубими очами, (Що для Алабая дуже рідко). Баче шо на ньому не має нашийника і перше що він подумав.

Вадим~Бродяча собака? Но така красива.

Автор~Вадим подумав що зможе її погладити і підійшов ближче. Собака загарчала но нічого не зробила Вадимові. І пішла в темну маленьку вуличку. Вадим так як не боїться темноти пішов за нею бо подумав що вона хоче щось йому показати( ніколи не йдіть за незнайомими собаками і людьми а то станеться тож саме що і з нашем героєм) заді нього непомітно підібралися інші собаки які його оточили. Алабай повертається і кусає нашого героя за шию від чого він і померає. Останнє що він думав якби можна було вернутися назад і прожити це життя заново, щоб без помилок які він зробив при житі. І боги почули його і сказали.

БОГИ~Ми дамо тобі таку можливість щоб ти виправив всі свої помилки, точніше то що ти рахуєш помилкою.
Вадим~Можна попросити зберегти мені пам'ять для того щоб я це зробив.
БОГИ~Звісно ми тобі збережемо пам'ять. Як по твоєму ти виправив ті помилки які ти збирався. Безтолковий чи що?
Вадим-Я думав БОГИ більш благородні...
БОГИ~Просто ти так тупо здох що то вже смішно. Тобі собаки засаду зробили а ти на то повівся.Ха-ха-ха
Вадим~Ммммдааа щей БОГАМИ називаєтесь, а смієтеся з смерті людини, а самі чітери безсмертні так не чесно.
БОГИ~Добре добре не кіпешуй, дамо ми тобі супер силу так скажемо. Будеш мати супер тіло. Його ніщо не зможе ранити крім живих істот і тим що тримає людина. Таке як роботи і машини не рахуються вони тебе не ранять тебе, доречі пулі тоже.
Вадим~Та я вже чітером стаю, а що ще ?
БОГИ~Добре що спитав твоя сила називається "КРОК НА ЗАД" ти зможеш дивитися в минуле і майбутнє людини і навіть то що було в тому житі.
Вадим~Ого я ріл чітером став.
БОГИ~Від часті так но це вже все, твої дари скінчилися, тепер тебе тільки в минуле відправити. Десь коло 13 годин тут стерпіти тому можеш приготуватися за той час.
Вадим~Такі зроблю. Зможу відоспатися нормально за кілька років.

Автор~Вадим прокидається від того що промінці сонця окутують його. Він помалу відкриває очі і помічає що він в малому тілі, батьки дивляться на нього і радуються. Він нічого не міг сказати так як голосові зв'язки ще не сформувалися. І різко він відчуває біль в животі і згадує що при народжені відрізають пуповину. За свої 25 років це було най сильніша біль яку він відчував і як звичайній дитині він заплакав.
Минуло 2 місяці як він сказав перше своє слово "Батьки" і був дуже радий бо він що разу спостерігав як батьки проживають своє щасливе життя.