Одного разу до невеликого села Київ завітала добра, ніжна, мила, красива та смілива дівчина Ксенія. Вона приїхала до своєї бабусі Лаури на літні канікули.
Коли Ксенія на наступний день гуляла у парку із бабусиною собакою Мікі до дівчини підійшов хлопець, та спитав як цю дівчину звати.
|Вона відповіла|
-Ксенія а вас?
|хлопчина сміливо мовив|
-Марк.
-Я тебе ще тут ніколи не бачив звідки ти?
|спитав Марк.|
|Ксенія відповіла|
-я із міста Київ.
Ми із батьками поїхали у Америку.
Там ми жили багато років.
А тепер ми вирішили повернутися до рідного будинку у Києві.
Тож мої батьки у Києві а я вирішила поїхати до бабусі.
-А ти тут живеш?
-Так!
|промовив красень|
- Не проти ввечері погуляти із собаками?
-Ні не проти
|мовив це дівчина посміхнулась та попрощалась із хлопцем.|
У день дівчина допомагала бабусі
потім клала свій одяг у шафу бо ввечері вона не встигла через те що заснула.
Ось і настав вечір на вулиці було тепло тому Ксенія одягнула дуже красиве плаття чорного кольору та пішла із собакою у парк на те місце де вони із Марком зустрілись в ранці. Побачив хлопця вона пришвидшила темп.
-Привіт!
*посміхнулась дівчина*
-Привітик
*посміхнувся хлопець*
-ого у тебе така красива собака а як її-(його) звати?
|спитала дівчина|
-грім)
|мовив хлопчина|
-ого а чому саме грім?
|Мовила красуня|
-він дуже добре знає команди та може захистити
-Прикольно.
|Промовила Ксенія|
- а твою як? якщо я не помиляюсь то Мікі, правильно?
-так, це бабусина собака.
Вони довго гуляли по парку але скоро дівчину помітила її давня подруга Христина.
-хей, це ти Ксенія?
|мовила Христина|
- так це я)
*дівчата міцно обнялись*
-ви знайомі?
|запитав Марк|
- та ще з дитинства
|промовила Христина|
-Я часто приїжджала до бабусі на канікули.
- інтересно чому я тебе не пам'ятаю..
- Не знаю
-добре, Христина пані ви не проти у ранці разом прогулятись?
-Ні моя кохана не проти)
тут усі разом засміялись, та розійшлись по домах.
Коли Христина прийшла до дому то розповіла мамі що Ксенія приїхала до бабусі.
- О бачиш а ти казала що вона тебе покинула і більше не приїде)
- А я що я нічого)
*Усміхнулась мамі та побігла до своєї кімнати*
*У Марка*
- Привіт бабусю, а ти пам'ятаєш я вчора казав про дівчину з парку?
- Так пам'ятаю а що таке?
-Та ми сьогодні гуляли і до нас підійшла Христина і виявляється що Ксенія та Христина знайомі
-Ксенія кажеш?
-Так а що?
-Та була у нас така Ксенія дуже красива, розумна, смілива а ще у неї були прикрасі сірі очі та русяве волосся
- так це точно та Ксенія про яку я тобі говорив! у неї теж дуже красиві сірі очі та русяве волосся а ще вона добра, красива, та смілива.
-добре бабусю я у свою кімнату
-Ти не голодний?
-Ні)
|Посміхався хлопчина|
на ранок Ксенія проснулась зробила всю рутину та почала збиратись на прогулянку
(бабуся Лаура сьогодні вирішила сама прогулятись із Мікі)
Ось дівчина подивилась у вікно та зрозуміла що на вулиці сонечко але ще прохолодно, тому вона одягнула спортивні штани та футболку.
(У Христини)
вона зробила рутину поснідала та одягнулась у спортивні штани та кофту.
обоє дівчата вийшли з будинків та пішли на їх місце у парку це була лавочка коло дуже красивого дерева.
Ось вони зустрілись.
- Привітик Христина)
-Привіт Ксенія). Як ми давно не бачились(
-Ага(, але нічого, головне що я приїхала та зараз я тут)
-Ну це правда).
- Христина а ти мені можеш розповісти про Марка?
-Так звісно. Марк тут від дитинства .
- а чому ні я його ні він мене не пам'ятаєм?
-Ну тут все просто коли ти поїхала через 2 місяці із своєю мамою приїхав хлопчик на рік старший за нас вони тут бували на канікулах, а потім його мама поїхала за кордон працювати та заробляти гроші ось вона і його залишила із бабусею бо крім неї та мами у нього більше нікого не було. Так Марк почав тут жити та ходити до школи.
-Ого а я навіть не знала...
-та нічого, тепер знаєш)
*дівчина посміхнулась*