Знайомство
Одного разу до невеликого села Київ завітала добра, ніжна, мила, красива та смілива дівчина Ксенія. Вона приїхала до своєї бабусі Лаури на літні канікули.
Коли Ксенія на наступний день гуляла у парку із бабусиною собакою Мікі до дівчини підійшов хлопець, та спитав як цю дівчину звати.
|Вона відповіла|
-Ксенія а вас?
|хлопчина сміливо мовив|
-Марк.
-Я тебе ще тут ніколи не бачив звідки ти?
|спитав Марк.|
|Ксенія відповіла|
-я із міста Київ.
Ми із батьками поїхали у Америку.
Там ми жили багато років.
А тепер ми вирішили повернутися до рідного будинку у Києві.
Тож мої батьки у Києві а я вирішила поїхати до бабусі.
-А ти тут живеш?
-Так!
|промовив красень|
- Не проти ввечері погуляти із собаками?
-Ні не проти
|мовив це дівчина посміхнулась та попрощалась із хлопцем.|
У день дівчина допомагала бабусі
потім клала свій одяг у шафу бо ввечері вона не встигла через те що заснула.
Ось і настав вечір на вулиці було тепло тому Ксенія одягнула дуже красиве плаття чорного кольору та пішла із собакою у парк на те місце де вони із Марком зустрілись в ранці. Побачив хлопця вона пришвидшила темп.
-Привіт!
*посміхнулась дівчина*
-Привітик
*посміхнувся хлопець*
-ого у тебе така красива собака а як її-(його) звати?
|спитала дівчина|
-грім)
|мовив хлопчина|
-ого а чому саме грім?
|Мовила красуня|
-він дуже добре знає команди та може захистити
-Прикольно.
|Промовила Ксенія|
- а твою як? якщо я не помиляюсь то Мікі, правильно?
-так, це бабусина собака.
Вони довго гуляли по парку але скоро дівчину помітила її давня подруга Христина.
-хей, це ти Ксенія?
|мовила Христина|
- так це я)
*дівчата міцно обнялись*
-ви знайомі?
|запитав Марк|
- та ще з дитинства
|промовила Христина|
-Я часто приїжджала до бабусі на канікули.
- інтересно чому я тебе не пам'ятаю..
- Не знаю
-добре, Христина пані ви не проти у ранці разом прогулятись?
-Ні моя кохана не проти)
тут усі разом засміялись, та розійшлись по домах.
Коли Христина прийшла до дому то розповіла мамі що Ксенія приїхала до бабусі.
- О бачиш а ти казала що вона тебе покинула і більше не приїде)
- А я що я нічого)
*Усміхнулась мамі та побігла до своєї кімнати*
*У Марка*
- Привіт бабусю, а ти пам'ятаєш я вчора казав про дівчину з парку?
- Так пам'ятаю а що таке?
-Та ми сьогодні гуляли і до нас підійшла Христина і виявляється що Ксенія та Христина знайомі
-Ксенія кажеш?
-Так а що?
-Та була у нас така Ксенія дуже красива, розумна, смілива а ще у неї були прикрасі сірі очі та русяве волосся
- так це точно та Ксенія про яку я тобі говорив! у неї теж дуже красиві сірі очі та русяве волосся а ще вона добра, красива, та смілива.
-добре бабусю я у свою кімнату
-Ти не голодний?
-Ні)
|Посміхався хлопчина|
на ранок Ксенія проснулась зробила всю рутину та почала збиратись на прогулянку
(бабуся Лаура сьогодні вирішила сама прогулятись із Мікі)
Ось дівчина подивилась у вікно та зрозуміла що на вулиці сонечко але ще прохолодно, тому вона одягнула спортивні штани та футболку.
(У Христини)
вона зробила рутину поснідала та одягнулась у спортивні штани та кофту.
обоє дівчата вийшли з будинків та пішли на їх місце у парку це була лавочка коло дуже красивого дерева.
Ось вони зустрілись.
- Привітик Христина)
-Привіт Ксенія). Як ми давно не бачились(
-Ага(, але нічого, головне що я приїхала та зараз я тут)
-Ну це правда).
- Христина а ти мені можеш розповісти про Марка?
-Так звісно. Марк тут від дитинства .
- а чому ні я його ні він мене не пам'ятаєм?
-Ну тут все просто коли ти поїхала через 2 місяці із своєю мамою приїхав хлопчик на рік старший за нас вони тут бували на канікулах, а потім його мама поїхала за кордон працювати та заробляти гроші ось вона і його залишила із бабусею бо крім неї та мами у нього більше нікого не було. Так Марк почав тут жити та ходити до школи.
-Ого а я навіть не знала...
-та нічого, тепер знаєш)
*дівчина посміхнулась*
Коли Ксенія на наступний день гуляла у парку із бабусиною собакою Мікі до дівчини підійшов хлопець, та спитав як цю дівчину звати.
|Вона відповіла|
-Ксенія а вас?
|хлопчина сміливо мовив|
-Марк.
-Я тебе ще тут ніколи не бачив звідки ти?
|спитав Марк.|
|Ксенія відповіла|
-я із міста Київ.
Ми із батьками поїхали у Америку.
Там ми жили багато років.
А тепер ми вирішили повернутися до рідного будинку у Києві.
Тож мої батьки у Києві а я вирішила поїхати до бабусі.
-А ти тут живеш?
-Так!
|промовив красень|
- Не проти ввечері погуляти із собаками?
-Ні не проти
|мовив це дівчина посміхнулась та попрощалась із хлопцем.|
У день дівчина допомагала бабусі
потім клала свій одяг у шафу бо ввечері вона не встигла через те що заснула.
Ось і настав вечір на вулиці було тепло тому Ксенія одягнула дуже красиве плаття чорного кольору та пішла із собакою у парк на те місце де вони із Марком зустрілись в ранці. Побачив хлопця вона пришвидшила темп.
-Привіт!
*посміхнулась дівчина*
-Привітик
*посміхнувся хлопець*
-ого у тебе така красива собака а як її-(його) звати?
|спитала дівчина|
-грім)
|мовив хлопчина|
-ого а чому саме грім?
|Мовила красуня|
-він дуже добре знає команди та може захистити
-Прикольно.
|Промовила Ксенія|
- а твою як? якщо я не помиляюсь то Мікі, правильно?
-так, це бабусина собака.
Вони довго гуляли по парку але скоро дівчину помітила її давня подруга Христина.
-хей, це ти Ксенія?
|мовила Христина|
- так це я)
*дівчата міцно обнялись*
-ви знайомі?
|запитав Марк|
- та ще з дитинства
|промовила Христина|
-Я часто приїжджала до бабусі на канікули.
- інтересно чому я тебе не пам'ятаю..
- Не знаю
-добре, Христина пані ви не проти у ранці разом прогулятись?
-Ні моя кохана не проти)
тут усі разом засміялись, та розійшлись по домах.
Коли Христина прийшла до дому то розповіла мамі що Ксенія приїхала до бабусі.
- О бачиш а ти казала що вона тебе покинула і більше не приїде)
- А я що я нічого)
*Усміхнулась мамі та побігла до своєї кімнати*
*У Марка*
- Привіт бабусю, а ти пам'ятаєш я вчора казав про дівчину з парку?
- Так пам'ятаю а що таке?
-Та ми сьогодні гуляли і до нас підійшла Христина і виявляється що Ксенія та Христина знайомі
-Ксенія кажеш?
-Так а що?
-Та була у нас така Ксенія дуже красива, розумна, смілива а ще у неї були прикрасі сірі очі та русяве волосся
- так це точно та Ксенія про яку я тобі говорив! у неї теж дуже красиві сірі очі та русяве волосся а ще вона добра, красива, та смілива.
-добре бабусю я у свою кімнату
-Ти не голодний?
-Ні)
|Посміхався хлопчина|
на ранок Ксенія проснулась зробила всю рутину та почала збиратись на прогулянку
(бабуся Лаура сьогодні вирішила сама прогулятись із Мікі)
Ось дівчина подивилась у вікно та зрозуміла що на вулиці сонечко але ще прохолодно, тому вона одягнула спортивні штани та футболку.
(У Христини)
вона зробила рутину поснідала та одягнулась у спортивні штани та кофту.
обоє дівчата вийшли з будинків та пішли на їх місце у парку це була лавочка коло дуже красивого дерева.
Ось вони зустрілись.
- Привітик Христина)
-Привіт Ксенія). Як ми давно не бачились(
-Ага(, але нічого, головне що я приїхала та зараз я тут)
-Ну це правда).
- Христина а ти мені можеш розповісти про Марка?
-Так звісно. Марк тут від дитинства .
- а чому ні я його ні він мене не пам'ятаєм?
-Ну тут все просто коли ти поїхала через 2 місяці із своєю мамою приїхав хлопчик на рік старший за нас вони тут бували на канікулах, а потім його мама поїхала за кордон працювати та заробляти гроші ось вона і його залишила із бабусею бо крім неї та мами у нього більше нікого не було. Так Марк почав тут жити та ходити до школи.
-Ого а я навіть не знала...
-та нічого, тепер знаєш)
*дівчина посміхнулась*
Коментарі