31 серпня, 7 годин ранку. У німецькому містечку Любек прокинулася головна героїня цього твору Емілі. Прокинулася вона з гарним настроєм, адже завтра в школу і вона з нетерпінням чекає цього моменту. Дівчинка хоче в школу, хоче до своїх однокласників (вони між собою гарно ладять), також вже хоче вчитися, їй це подобається.
Останній день вона планувала провести на вулиці, але її плани змінила мама, яка нагрузила на неї купу роботи... Емілі не засмучувалась, вставши з ліжка, вона пішла снідати, сьогодні їй мама залишила сирники, а так як вона ненавидить готувати, то прийнялася їсти те, що їй залишила мама.
Поївши, вона одразу прийнялася до роботи. Їй потрібно було поприбирати в хаті, винести сміття і підготувати одежу до 1 вересня.
Це все вона встигла зробити за дві годиниі тому вже о 10 годині ранку вона почала збиратися, щоб йти гуляти. Надворі сьогодні було холодно і тому вона одягла свої улюблені чорні джинси, а на верх звичайний чорний світшот (вона любила чорний колір...дуже любила). На ноги вона одягла кеди, і також чорного кольору.
Зібравшись, вона вийшла з квартири і, закривши її, спустилася з другог поверху на перший. Вона мала зустрітися зі своєю найкращою подругою Райк. Сьогодні в їх планах було піти в якесь кафе, і їх вибір зупинився на Нієбереджері, вони любили проводити там час.
- Привіт! - підбігла подруга до Емілі.
- Нарешті ми зустрілися, я так за тобою скучила! Як провела час у бабусі?
- Як завжди.. А ти чула новину?