Майк???? Що він тут робить? Я впевнена що це виходка Лукаса. Ой, я забула вам про нього розказати. Майк це Лукаса колишній однокласник, ну і мій колишній хлопець. Майк голубоокой блондин спортивної структури. Ми зустрічались рік, ми розуміли один одного з пів слова.Він так мило мене будив, і засинали ми разом.... Але потім почалось :що не має часу нема, то я не така чи щось інше... Одним словом одного прекрасного дня ми розстались. Для мене наче світ провалився, але мене Лукас підтримував, і заради мене почав менше з ним спілкуватись. Правда шляхетно ...Одним словом я його забула. А тепер він появився через рік після розпаду наших стосунків. Я змінилась, і тому гордо підійшла до нього.
-Привіт,Майк якими кінцями ти тут?
-Привіт Віко, ти змінилась. А я тут просто приїхав розвіятися. А де Лукас?
-Він зараз підійде, відійшов до Бару. А ось і він
Лукас підійшов і дав мені малиновий коктейль.
-Лукасе, глянь кого я зустріла?
-А Майк?Радий бачити тебе ти де пропадав? Куди поступив?
-Я виїхав у столицю, поступив до Вузу вищих справ Магіка. І приїхав сюди на практику у школу... Блін, забув здається Магіса..
-Можливо Магнуса?
-О точно я  практикуватись буду там.
Лукас глянув на мене а я чуть не провалилася...
Ні..... То капець..... Забувати його..... А тепер він буде Там... Блін хоч втікай з міста... Нічого Вікуся ти зможеш все перенести, ти СИЛЬНА...
-ЕЙ, Вік щось не так ти якась стурбована?
-Віка, просто рада що ти будеш з нею.. Ну в одній школі.!
-ТИ що там вчишся ?
-Так, буду перевели мене.
-Одна рідна людина буде зі мною.
Що? Рідна? Яка я йому рідна, я йому ніхто!
-Поправочка я тобі просто ЗНАЙОМА.. І ВСЕ.... ЗАТЯМ СОБІ.. Все Лукасе, я  до сцени підійду.
І я пішла, а хлопці шоковані лишилися розмовляти собі.. А я просто не могла більше там знаходитися..... Спогади нахлинули... Плач... Сльози... Біль... Все згадалось...Я йшла і не помітила як врізалась у дівчину
-Вибач, я не хотіла.
-Та нічого просто ти така засмучена на такому крутому фесті...
-Та ні просто...
І я розплакалась, і розказала їй усе...
-Вибач, а як тебе звати?
-Вероніка
-Мене Віка. Дуже приємно, знайти рідну душу.
Виявилось, що Вероніка приїхала з Луцька на навчання до школи.. Звичайно Магнуса... Ми з нею ще трохи порозмовляли, і до нас підійшов Лука,  і забрав мене до дому. Ми пішли....
Отак на фесті знайшлися чужа і рідна душа...
Ну все завтра чудовий день Купала, думаю ми відірвемся по повному...
Доречі Лука  навіть не розпитував чому я така червона. Він зрозумів мене просто поглядом...