Початок
1
2
1
Я рано встав поснідав в мився вси як завжди я встаю рано завжди самого дитинства.Батьки завжди дивувалися що я так рано встаю.Я зібрався в дорогу до своїх мирців до першого.Всі вони були по камерах сиділи думали інколи між собою розмовляли.Одного увили в одичну камиру туда відводять тих кому залишилося не довго.Я побачив в кутку камири в углу старіка в лахміттях здовгою бородою.Сторони бе несказав що він бивця.Із інших він був старший виглядав на 60 років старікашка чортова.Я крикнув що він підійшов до рішіткі.Він робив себе що глухий.Я зайшов туда були тругляві лавки пахло жагливо нечистотами.Я взяв єого за баркі викинув склітки єого.Ми пішли в другу камиру бо я не міг там довго знаходиться.Я поклав єого на лавку я сів навпроти  него спитав звідки він як звати.Він пробормотів що Томас звати його.Звідки він не хотів казати мовчав як риба.Я спитав розкажи про себе.Він спочатку мовчав ну почав розповідь.Я виріс в сім'ї бідняків на с було 4 я був самий малий було ще дві старіші систрі і брат інколи знас не їв їли двоє нам ниставало.Мати працювала зранку  до ночі батько пиящнв пив міри ніколи не мали.Він замовчав після цього.Я спитав вони помирли.Він сказав так да давно батько бив мати до крові крики були дуже голосні він бив та бив я взяв ніш і дав вюму просто в горло кров була фонтаном вся кімна була внеї.Я спитав що ти зробив з трупом він відповів головок ровно викинув ліс на їжу вовкам.Труп знайшов священик ну вже неможливо було визначити хто то був.Він єого загоронив поговав відмолював молитви на віче життя.Івсе таки я в церкві небув не разу.Я спитав ти хрищиний він відповів що ні.Я спитав як ві зустрівся з групою бандитів відморозків.Він сказав коротко що були потрібні гроші і став такий як і вони.Я йому сказав що в же час хвардія взяла вивила по кам'яний коридорах.На дворі була похмурно можливо з годину на годину мала бути злива я був вись в чорному.Люди не мають знати хто кат.Я поклав його по клав питлю на шию зібрався люд подивився на це видовище я ще все підготовлював він заплакав як мала дитина я поклав мішок юму на голову стони були щути на всю укругу потім пішли крики я нажав на рищаг тіло повисло.Він поприкавза і все тру скормлют птахам і про него вже не хто не буди загадувати.Після всього цього до мини підійшла жінка і поцікавився вісили Томаса я сказав так.Я с питав ви єого систра вона відповіла так.Я за цікавився ще була ци вси правда що він ми ні на говорив я все розказав є вона посміялася і сказала що батьків він бив як мати так батя не поважав так вбив єх попянь я втекла зі систрою віднего далеко по даль звідти.
© Юрій Чепишко,
книга «Кат».
Коментарі