Леопольд повільно пересувався по довгому снігу на снігогохоході і дуже добре що його кров і так застигла в жилах і мороз йому ніяк не шкодив. Викурив чергову цигарку і думав як пройде зустріч. Палка сварка закінчиться примиренням чи вона вишкрябає йому лице.
Добрий день буде достатньо - сказав він нідокого не звертаючись видихаючи дим.
По тілу пробігли мурашки він поглянув на ту кого називають шаманкою вона старалася не звертати на нього уваги. Просто увійшла всередину будинку. Валізи були важкі але він зробив вигляд що вони нічого не важать. Вона хоче погратися в гру що вони не знайомі гаразд нехай так. Шаманка зиркнула на нього. Леопольд засміявся. Хазяїн будинку не розумів правил цієї гри. Леопольд почав тарабанити по столу.
Запах його парфумів викликає в неї роздратування що межує з нудотою. Чомусь всі довкола вважали що він їй подобається. Вони були суперниками на цьому все сказано.
Чорт, забирай- шаманка прорізала собі щоку і поглянула на його скажений погляд через скільки хвилин Леопольд піде її жерти.
Шаманка стала навпроти нього з витягнутим ножем.
Таки спробуєш мене вбити- його голос був на диво спокійним- чи може визнаєш що я тобі хоч трохи але подобаюся?
.