Мене звати Вікторія і мою історію розпочинають не з початку. Все почалося з того як до мого дому надіслали відрублену людську голову від неї дуже смерділо і виповзали черв'яки. Адресу відправника не вказали на посилці. Смерділо неймовірно тітка Сесилія кричала як недорізана а в мене вже не було сил її заспокоювати адже я була поліцейською і такі випадки для нас не рідкість. На моїй помаранчевій сукні ще невідіпралися сліди від засохлої крові а я мусила їхати на нове місце злочину. Побула дружкою нареченої одним словом.
Мати нареченої плакала, батько зберігав кам'яний вираз обличчя. Наречений що сам був копом правда не з мого відділку дуже обіцяв що знайде того поганця який зпаскудив йому цей важливий день.
Наближалася сьома година електрик кудись дівся невідомо куди. Хоча всім було зрозуміло що весілля не буде. Я сіла за кермо машини і поїхала в офіс дванадцятого відділку.
Де мене того дня зустріла моя начальниця Беата з дуже задоволеним виразом на лиці адже вона приїхала з відпустки, а я подивилася в очі голові мерця. Я сіла за свій робочий стіл і стала набирати номер телефону. На мене дивилися фотографії моїх рідних і рідних мого напарника. Моя друга половина одягнена в краватку яка мене вічно дратувала, бо я не любила коли він був в краватці. Але цього разу він вдягнув краватку з ведмежатами і тепер вона стояла в мене на столі. Я була проти цієї затії бо коли працюєш з поганими хлопцями то є ризик що вони зроблять боляче твоїм рідним та Томмі переконав що зможе про себе подбати.
Я знала що хтось приніс людську жертву але чому про це вирішили повідомити саме мені я не розуміла?