Вона поглянула на свою старшу сестру на її обличчі був шрам від опіку який Міра не намагалася приховати. Дівчина наче як зумисне хизувалася ним.
Що ти тут робиш? - запитала вона. Старша сестра простягнула їй чорну батькову книгу одну з небагатьох що в неї лишилася. Відьма обережно взяла її до рук продовжуючи тримати в другій пакет з відрубленою головою.
Зв'язка вже відбувається- сказала сестра. Її біле волосся падало на плечі. Рюкзак Міра простягнула їй до руки хоча вона вже не знала куди це все складати.
Звук коси яка точилася і замислений погляд сестри. Не витримавши цього тиску я таки вийшла за двері приймальні і перевдягнулася в твердий жилет так я почувалася впевненіше.
І мені так захотілося аби зараз була ніч і небо розрізала комета і можна було злетіти високо вгору. Але я згадала що сьогодні Стрілець.