Це був звичайний ранок четверга, сонечко припікало мене який вставав с ліжка. Я пішов на кухню поїсти, після цього вдягнувся і прогулявся раннім Парижом. Прийшов додому заглянув у пошту і побачив лист я відкрив його і прочитав
《Дорогий містере Едвард де Вінтер мене звуть Сицилія Редкліф я дружина Лорда Редкліфа, він наслідник великого особняка, недавно його мати власниця цього дому померла, весь спадок перейшов моєму чоловіку, але вчора під час вечірки мого Томмі вбили, поліція нічого не може подіяти, ви моя єдина надія розкрити вбивцю мого чоловіка. Якщо ви приймаєте пропозицію розрити злочин, село Порнік, там знаходиться маєток Редкліфів》
Я закрив листа. Одразу я не хотів їхати по цю справу, але потім передумав, захотів побачити західне узбережжя Франції.
Я сів у машину і поїхав на місце призначення, їхав я десь чотири з половиною години. Я приїхав на адресу і побачив там великий маєток як і говорила леді Редкліф. Біля цього маєтку було чотири поліцейські машини. Я підійшов до них і запитав чи можна оглянути місце злочину.
- Добрий день, містери поліцейські чи можна оглянути місце злочину?
- Дивлячись хто питає.
- Мене звуть Едвард де Вінтер, Сицилія Редкліф позвала мене розслідувати злочин.
- О так це ви той самий відомий детектив? Звісно проходьте я вас відведу на місце.
Я увійшов у будинок, всередині він був досить гарний, золота люстра. Мене завели у як я зрозумів їдальню.
- Ось тут відбулося вбивство, на той момент на вечері було десять людей.
- До кінця дня попрошу список усіх присутніх на тому вечорі. Я зупинюсь у готелі «Біскай», а зараз попрошу залишити мене одного.
Охоронець слухняно вийшов з кімнати, а я прийнявся оглядати кімнату, тіло все ще лежало на місці де Редкліф і помер. Крові не було тому я і вирішив, що його отруїли, я оглядав місце злочину недовго і вийшов з будинку, на виході з будинку мене зустрів якійсь чоловік.
- Добрий день, містере Вінтер, мене звуть інспектор  Ламбер я головний у розслідуванні цього злочину сподіваюсь ви зможете нам допомогти.
Я нічого не відповів лише посміхнувся і попрощався, але він пішов за мною.
- Може вас підвезти?
- Ні дякую я сам
Мій готель знаходився недалеко від маєтку Редкліфів, я завів машину і поїхав до Біскаю.
Я зайшов до готелю зняв собі номер на третьому поверсі. Я піднявся до мого номера, увійшов у нього, вигляд із вікна був на Біскайську затоку.
Далі цей день пройшов швидко, я думав о цій справі, прогулявся селом і вже ввечері до мене постукали.
- Добрий вечір, містер Вінтер я приніс вам список усіх гостей, тримайте.
Він дав мені папку, я її взяв і я подякував йому та закрив двері. Я розгорнув папку і проглянув список гостей.
Сицилія Редкліф. Дружина вбитого.
Томмі Редкліф. Вбитий.
Александр Редкліф. Син покійного.
Жаклін Марсель. Сусідка та подруга сімейства.
Ельза Марсель. Донька сусідки.
Марлен Шульц. Покоївка маєтку.
Емма Сміт. Подруга дитинства вбитого.
Софі Ларуа. Тітка вбитого.
Люк Редкліф. Брат вбитого.
Кетрін Міллер. Мати Сицілії Редкліф.
Я закрив папку і одразу ліг спати.