Макс зайшов в інстаграм на сайт "Повії Черкас" та написав Ізабеллі.
Вони домовились зустрітись в нього вдома о 18:00.
На годиннику було 17:55 як жовтогаряче Таксі під'їхало до воріт. Великі металеві охоронці двору автоматично від'їхали в сторону.
Авто проїхало повз доглянуті зелені газони та чистий басейн.
Ізабелла вилізла з Таксі здивовано оглядаючи територію.
Ніколи в житті дівчину не викликали в такий розкішний дім.
З оселі похапцем вибіг Макс одягнений в червоний хатній халат.
Дівчина збиралась розрахуватись з водієм, але хлопець заперечив. Макс дістав гаманець, дав водієві 200 гривень разом з чайовими і той щасливий залишив його оселю.
Ізабелла була такою ж спокусливою та приголомшливою як і при зустрічі з Артуром. Макіяж, довге розплетене волосся та червоне пальто під яким приховувалась сексуальна спідня білизна.
- Відомий на всі Черкаси мільйонер викликає повію. Ще й мене. Як таке можливо? Я гадала, що дівчата ладні самі платити гроші, аби провести ніч з таким красунчиком, - доброзичливо посміхалась повія.
- Скільки живу, то поки що, не одна не платила. Навіть не пропонувала, - Макс відповів посмішкою на посмішку.
Її зелені очі та і все обличчя в цілому видавалось хлопцеві досить привабливим.
Двоє, одягнених в червоне, людей завмерли в зацікавленому погляді.
Ізабелла першою наважилась прибрати очі від красеня.
- Що тебе підштовхнуло на те, щоб викликати повію?
Макс завжди мав почуття гумору і сьогоднішній день був не виключенням.
- Лежав я собі на дивані і дивився порно. І тут в мене виникло велике бажання потурбувати свого козачка. А потім я задумався - Навіщо я задовольнятиму себе сам, якщо можна викликати гарячу дівчинку за викликом. З нею все буде значно кращим ніж з моєю набридлою долонею.
- Невже? Прямо так все і було? - з недовірою скоса глянула кровососка.
- Слово чесного солдата, - Макс не служив в армії, тому часто вживав цю фразу, коли говорив неправду.
- Я не хочу видатись тобі наглою, але, так як в тебе повно грошей може ти заплатиш мені по двійному тарифу?
- Та хоч і по трійному, - чесно відповів хлопець і запросив Ізабеллу в дім.
Велика простора спальня була зроблена в темних тонах. На стінах висіли різні дорогі картини.
- Бач мій портрет?
- Так. Гарний.
- Ця картина малювалась членом. Хріновий художник - в прямому сенсі цього слова.
- Виходить що він ялозив хріном по твоєму обличчі? - усміхнулась кровососка.
- На намальованому обличчі, - зауважив Макс, - Може вина? Можу принести.
- Не треба.
Як і минулого разу Ізабелла скинула з себе пальто. Воно легко впало на підлогу.
- Яка ти.., - Макс зацікавлено оглядав з голови до ніг повію.
Ізабелла штовхнула Макса і той впав на велике м'яке ліжко. Дівчина осідлала господаря оселі.
Хлопець повільно запхав руку під подушку та намацав там рукоятку срібного кинджалу.
Ізабелла повільно рухалась на хлопцеві відчуваючи як встає його член, який поки що сидів у трусах.
- Поцілуй мене, - попросив Макс трішки привідкривши свої пересохлі губи.
Вільною рукою хлопець взяв кровососку за голову і повільно похилив до себе.
- Ні, - її вказівний палець ліг на його губи, - Я не цілуюсь з клієнтами. Лише секс.
- Чому так? - поцікавився мільйонер.
- Так треба, і взагалі, ти перший клієнт, який хоче поцілувати повію.
Ізабелла сподобалась Максу, але він не забував про те, ким вона є насправді. Він запропонував поцілуватись лише для того, щоб мати змогу схопити її довгий гострий язик.
Дівчина опустилась нижче і почала рукою водити по синіх чоловічих трусах.
- Час розваг, красене.
Ізабелла збиралась звільнити його боєвого товариша, але Макс перехопив її руку.
- Зачекай трішки. Давай поговоримо?
- Добре, - на дівочім обличчі з'явилась приємна посмішка.
- Лягай біля мене, - Макс постукав долонею об м'яку постіль.
Брюнетка слухняно потяглась до хлопця. Вона лягла на бік, обличчям до свого клієнта, той в свою чергу, зробив аналогічно їй.
Їх розділяла вдстань в 15 сантиметрів. Хлопець і дівчина дивились одне одному в очі.
- Навіщо ти це робиш? Навіщо торгуєш тілом?
Ізабелла винувато опустила очі.
- Я ніколи нікого не кохала, але обожнювала секс. Тоді я подумала - Який мені сенс будувати з кимось стосунки без почуттів, якщо можна постійно кохатись з різними чуваками і отримувати за це гроші.
- Оце так робота, яка приносить задоволення, - здивовано промовив Макс, - Можливо ти нікого не кохала, тому що, ні з ким не цілувалась? Поцілунок це як зерно. Якщо посадиш його в землю, виросте квітка, а без насіння нічого не буде. Без поцілунку не буде кохання. Ти розумієш мене, Ізабелло?
Макс дивився в її потаємні зелені очі, але знав таємницю.
Гарна та приємна дівчина вже не здавалась чимось потворним, як при першій зустрічі.
- Можна я тебе поцілую? Не бійся, - хлопець поліз до її губ, а його рука залишила зброю, яка ховалась під подушкою.
- Не можна. Ти не розумієш, - дівчина поклала свою долоню на його обличчя і відпихнула подалі від себе.
- Все я розумію, - Макс вирішив зізнатись, - Я тобі зараз дещо розповім, але обіцяй мені бути спокійною.
- Ну, гаразд, - відразу погодилась кровососка нездогадуючись про що іде мова.
- Я все про тебе знаю.
- Все все? - усміхалась дівчина.
- Я знаю про твій гостренький язичок. Знаю про твою смерть і воскресіння. Знаю про твою любов до людської крові.
- Хто тобі про це розповів?! - спалахнула гнівом кровососка.
Вона повалила хлопця на спину і сіла зверху.
З її рота потягнувся довгий язик, який немов удав, обвив шию Макса, а загострений кінчик завмер над пульсуючою сонною артерією.
Замість зелених красивих очей дивились страшні чорні, ніби смола, беньки.
- Дурепо, я не бажаю тобі зла, - харчав та важко говорив Макс, а дівка зтискала все міцніше.
Чоловіча рука змушена була полізти під подушку.
Темний Винищувач намацав срібний кинджал Артура і підніс до довгого та гострого, як лезо бритви, язика кровопивці.