1.

Ти на Марсі гуляєш частенько

Я на Місяць не в силах злітати

Я вірний Землі козаченько

Надімною незламні є грати


Ми із різних планет, моя пані

І космос між нами, розлучник

Твоя витримка згасає на грані

Я назавжди тут буду заручник...

2.

В твоїх очах, нажаль, все згасло

Те полум'я, котре палало

В вогонь підлили вони масло

Кохання йшло, в сльозах ридало


Вони писали нам книжки

Де ти без мене, де я сам

Вони зтирали нам стежки

І я десь тут, а ти десь там...

3.

Давно вже знаходжусь у дивному стані

І ніби не мертвий, та живого тут мало

Я не здатен кохати, пробач моя пані

Те, що в серці було, з ним і пропало


Я залізна машина, я знаряддя для вбивства

У грудях - двигун, а в мозку - програма

І лиш спогад лишився із того дитинства

Де ми грались в любов, та любов наша драма...

4.

По кладовищі гуляла Марічка

Рахувала роки мертвих душ

Серед ночі палала, там, свічка

А в землі мертвяків повен куш


Вона радо ходила й співала

Погляд падав на фото могил

Та серед них, там, себе розпізнала

І заволала душа з усіх сил...

5.

Вітер дує мені в лице

Обвіваючи волосся

Нарешті зроблю, зараз, це

Нарешті це мені вдалося...


Крок за кроком, все вперед

Ось,вже прірва, ось, вона

Життя я їв, немов то мед

Але вже дістався дна...

6.

В руках тримаю дробовик

Один патрон, одна лиш спроба

А там, десяток злісних пик

Мерців, що вирвались із гроба


Я не врятуюсь, я це знаю

Час припинити це жахіття

Моє життя висить на краю

Впираю ствол у підборіддя...

7.

Чому не бачу я тебе?

І ти стоїш в нерозумінні

За душу страх обох бере

Не бач мене й моєї тіні


У той же день, у той же час

На тому ж місці Ти і Я

Та відстань в рік розділить нас

Збій дає часова лінія...

8.

Твоя краса мене вражає

Я знов повівся на обгортку

Під нею демон злом палає

І я за це тобі дав сотку???


Червоні очі так палають

З місця вже ніяк не рушу

Мої клітини відмирають

Губами тягнеш мою душу...

9.

І ти і Я, обидва монстри

Із протилежних ми світів

І є закон, як той, біль гострий

Щоб не кохав... та я посмів!

Вони придумали все чітко

Наш поцілунок - наша смерть!

Але любов зламала клітку

Ми зробим це. Пішли всі, геть!

10.

Сергій під дубом відливав тихенько

І розвернувся до товаришів

А перед цим, жував смачні опеньки

Не дав нікому, сам взе з'їв


А що з рукою? Чом вона прозора?

Мене не бачуть. Що за кепське діло?

Дивлюсь, а поруч Смерть стоїть сувора

А на землі, моє померле тіло!

11.

Відьма зуб точила на Івана

Бо той, відмовився її кохати

Згрішить схотіла, курва драна

Із світу парубка зігнати!


Та жодні чари того не беруть

Ні блискавки, ні вогняная куля

Бо забобони бабські бережуть

Від чорной магії рятує Дуля!

12.

Козак Мамай самотньо йшов на Січ

Він так давно не знав дівочой ласки

А з очерету чорт вилазив в ніч

Він лиходій з страшної казки!


Хотів злякати й на дорозі став

А той скрутив, і дав чорту під хвіст

- Побійся Бога! - нечистий заволав

- Я чхав на все, я атеїст!

13.

Василь бродив на смітниках

У пошуках корисних штук

З'явилась радість на очах

Незвична пляшка йшла до рук


Відкрив її і виліз Джин

Та він не здійснює бажання

Дух витяг з штАнів диво-дрин

І показав де мешкає кохання!

14.

Роками він чекав від неї згоди

Вона ж, постійно обирала інших

Бо він простий, не знає моди

Й за статусом шукала більших


А він терпів, та все ж, поїхав дах

Її будинок, дощ, та звуки грому

Роздався постріл із сльозами на очах

- Не діставайся більше ти нікому!

15.

Андрій був вченим, гриз граніт науки

Але ледачий, гірший за плангтона

І щоб в теплі завжди тримати руки

Він вирішив створити клона


А цей то, клон, у всьому схожий з ним

Не мав бажання він йому служити

А лінь так злісно керувала ним

Клон вирішив творця свого убити...

16.

Мені так добре спати в домовині

В ночі ж, іду на полювання

Лапшу на вуха вішаю дівчині

Вона ж так прагне щирого кохання


Мене так манить її кров

Вона в полоні злого звіра

Та Смерть прийшла по мене знов

Та кров - отрута для вампіра!

17.

Петру з дівчатами ніяк

Чомусь, в житті все не щастило

З заначки взяв срібний мідяк

Й помчав в Бардель юнак щосили


Губами ніжно притулилась

Вони без свідків, вони в двох

І в раз, життя його напилась

І в раз, Петро, як труп, засох!

18.

Славетні воїни з мечами

Вони всі темні, чорні, сірі

Підуть на бій за серце дами

Прольється кров на цім турнірі


Один залишився в живих

Герою будуть поцілунки

Він сняв шолом, і люд притих

Бо там одні лиш обладунки!

19.

Вночі йшовши через ліс

Натрапив дід на диво-квітку

З корінням взяв і в дім приніс

Загнав красу в кімнатну клітку


Він поливав, вона зростала

З'явились зуби гострякові

Так, якось, старця і не стало

Бо та рослина прагне крові!

20.

Нове життя, новий вже вік

Пройшли ми повз і не впізнали

Солодкий час давно вже втік

Ми в минулому кохали


І не згадали, не відчули

Ти не гориш, я не горю

Старі вітри помірно дули

І я схопив лиш Дежав'ю...

21.

Ти молода, в розквІті сил

Така вродлива та прекрасна

А з мене сипеться вже пил

Старий сміюся, голі ясна


Мене не можеш ти впізнати

Це все магічний чорний дим

Тремтить губа, і в біль сказати

- Ще вчора був Я молодим...

22.

Я знаю все про тебе, пані

Живу тобою, Ти - мій сенс

Кохання криє, я в дурмані

Ти краще усіх що є принцес


Я завжди поряд, але марно

Бо ти людина, а я ні

Я привид, я душа примарна

Що вічно ходить по землі...

23.

Україна. Запоріжська Січ.

І озеро, що має таємниці

Пішов козак купатись в ніч

А там купаються дівиці


Одна із ним, так мило, говорила

Козак все пив, ту кляту чарку

А Смерть під берегом ходила

Бо він натрапив на русалку...

24.

Я є потвора, монстр лісовий

Король моєї смерті хоче

На мене злобу затаїв старий

Чекає голову мою охоче!


Його, я, нібито, вбив сина

Але тут чари, що не лізуть в тин

Це все та, відьма, бісова скотина!

Бо я і є, той вбитий син...