Робот ("Агонія")
(Збереження авторської орфографії)
А я й не думав, що я зможу так любити,
Та все губив в тобі, поки свої каплі "губить" дощ.
Я в цьому світі безсердечний і забутий робот,
І з всіх чисел знову вибираю ноль.
Та все ж набери і запитай: "Ей, як ти?"
Поки мене давить вир меланхолій.
Найкращі друзі? Були десь там -
Тепер найкращі друзі -
Стеля й четвертна коробка стін.
А я й не думав, що я зможу так любити,
Та все губив в тобі, поки свої каплі "губить" дощ.
Я в цьому світі безсердечний і забутий робот,
І з всіх чисел знову вибираю ноль.
Та все ж набери і запитай: "Ей, як ти?"
Поки мене давить вир меланхолій.
Найкращі друзі? Були десь там -
Тепер найкращі друзі -
Стеля й четвертна коробка стін.
Тепер найкращі друзі вірші Гумільова
І ці рядки, що залишаю на листках.
Я в цьому світі непотрібний і забутий робот,
Та щось не дозволяє прикласти дуло до віска.
Тут за копійки всі дружно виєбуть твій принцип,
А потім в лице: "Ей, ти як?! Привіт!" -
Ви заберіть, я дивний,
Поки не забрали меланхолійні вири.
Дайте грим, щоб я закрив під ним лице.
Я в цьому світі зовсім безчуттєвий робот.
Та не думав, що зможу полюбити так,
і ховати це, як дитя, що від людей ховає свій талант,
Та люблю цей світ і всі його хвилини.
І це все я присвятив тобі -
Зіпсований й порочний світ.
***
2018.
Коментарі