День перший
День другий
День третій
Загальна картина
День другий

Ну що ж сьогодні ситуація з моїм депресивним настроєм трохи покращилася( просто мені не хочеться плакати, поки що) але на роботу ми так і не пішли, так як пані повинна нас офіційно зареєструвати, а її ще немає( це на фасольку ми не ішли, але 3 год розфасовували кукурудзу по сітках). Злі язики такі як і були вчора. Одна пані наприклад біля якої вільне ліжко не пускала туди ьабцю, бо вона відітілі приїхала сюди ще в травні щоб зайняти місце для дочки яка як вона казала нає приїхати вчора вночі або зранку а сьогодні казала, що вона має приїхати нині вночі або завтра зранку🤷🤦. Такі то тут страсті. Бабцю шкода, вона вже така розстроїна через то, я досі шкодую,  що сюди притянула всіх нас, якби я не заїкалася тільки за цю Польщу 😩. Знаєш деякі люди при розмозі один на один доволі хороші і навіть нормальне( це стосоється особливо чолоків, от взяти для прикладу чоловіка пані Терези, який коли повна кімната жінок то він говорить: мов що ви не можете самі з ними рішити де ліжко поставити? . А вот коли нікого нема то він прям герой, взяв ліжко, зробив місце і каже: всьо пані Івано, є место . О а ще до речі я походу, знаю за яку старшу жінка Маряна говорили, передаю слова жінки які почула(вона говорила до одного єдиного тут майже нашого однолітка Володі): " О то тут так минулого року Міша такий був хлопець тоже файний, ми з ним дружили, ну спілкувалися добре, він спав тутка біля мене" . Ну що тобі про неї сказати, вроді нормальна але правда років 40 ( може і більше), не знаю яка в них там була манера спілкування🤔. Так вроді би нічо такого більше тут о а ще в пані Терези гарненькі сини( правда в них весілля скоро😌 але це не мішає на них задивлятися😂) Вітих і Даня( імена в скороченому варіанті). До речі наступного року весілля в Войцеха(Вітих), через два роки жениться Даня( до речі вони якби давно разом живуть з жінкою, і чекають черги на бар щоб зробити 💒, так тут в Польщі це робиться). Мені дуже цікаво глянути на пані Терезку (Терезу), уявляю собі її такою жінкою ух, яка тримає всіх в залізному кулаці💪, чекаємо на її приїзд, зоб нарешті остаточно узгодити місця сплячки, так як тут з цим через майже постійна сутички.
© Amareto,
книга «До праци».
День третій
Коментарі