День перший
Я довго думала слід чи слід вести щоденник по перебуванню тут, хоча я його й почала та не факт, що буду вести до кінця, але все таки я почала. Отже, перший день перебування тут був таким: ми приїхали близько 5 год дня та спочатку не знали де поселитися, так як Пані Терези не було( вона поїхала з внучкою на базар і приїхати мала тілтки наступного дня вранці або вночі) значить виявилося так, що всі місця були зайняті і людей тут просто навалом(якщо їх ще можна так назвати, особисто я в голові їх далеко не так називала), всі билися за своє "койке" місце і готові були перегризти глотку тому хто замехнеться на його ложе. І так дальше ми почали розбирати продукти і як виявляється холодильники забиті також а плитки для газу (їх було три по чотири камфорки на кожній) були давно розділені між іншими ( і до речі на одну плитку припало 14 людей). Ну зазалом тут просто логово головорізів. Оксаночко, люба, якщо Маряна казала щоб ти тоже робила паспорт і їхати сюди на роботу, НІКОЛИ прошу не їдь сюди, щою твою юну і ще не таку зломану псифіку не добили тут порвали на частити "окончательно". Я хотіла плакати і подзвонити Остапові щоб забрав нас назад додому і більше ніколи сюди не повертатися і просто не розумію як Маряна тут витримала з цими мимрами, просто уявити собі не можу як я тут витримаю. І все склалося так, що ми троє спатимемо на одному ліжку, і не факт, що ситуація зміниться на краще, далеко не факт. Я дуже хочу забратися звідси якнайдалі але не можу підвести Бабцю, треба триматися сильною до кінця( я просто мрію щоб цей кінець настав дуже швидко). Я вже й мовчу про 24 години в дорозі. Всього тобі найкращого і навіть не думай сувати носа на цю **бану фасольку. Знаєш маю настрій написати ще багато гадостей про них але думаю цього тобі достатьо, хоча я ще не знаю чи надішлю тобі цю нотатку ( не хочу щоб ти розстроювала через усе це) ( і чесно кажучи краще б я пахала дома до відказу сил і могла ще ввечері кудись вийти із тобою аніж сидіти тут). Усього тобі найкращого дома. Люблю, цілую.😩😩😩😩
Коментарі