Анна відкинулася у своє крісло та повідомила колег що за годину відбудеться нарада. Вона все думала як все ж таки пов'язані всі жертви, всі жили у різних районах, навчалися у різних школах, у них не було нічого спільного. Тоді Анна згадала що іще досі не готовий перехресний пошук інформації в телефонах жерт. Та й іще цей підполковник і невідомий чоловік. Чому все зразу?

09:00 / переговорна /

- І так колеги що ми маємо, 12 трупів 10 з яких дівчатка підлітки, яких нічого не поєднує.
- Ні, все ж таки поєднує. Анна Олегівна, ось дивіться це результати перехресного пошуку в телефонах жерт, у всіх у них був встановлений додаток для знайомства ,,Love,,. Але після смерті кожної з дівчат його видаляли.
- Додаток для знайомства? Вони ж іще діти. Так, тобто якщо вбивця видаляв додаток то він з ними спілкувався, а те що все пов'язано із костюмами може бути просто його така собі маніакальна особливість. Андрію, а ти можеш встановити з ким саме вони спілкувалися?
- Я вже майже дізнався, але тут всі під ніками, і для того щоб зламати його сторінку мені потрібен час.
- Добре, за годину впораєшся?
- За дві так, а і іще у мене до вас буде особиста розмова.
- Добре, дві так дві. Значить так, ви зараз їдете та вилучаєте ноутбуки всіх жертв, їх також потрібно перевірити. До роботи!

В кабінеті залишилися лише слідча та експерт-технолог.

- Анна Олегівна, я стосовно розмови .
- А так, я тебе слухаю.
- Тут вчора Старицький просив знайти на вас інформацію, а іще мені повідомили що він хотів взяти вашу особисту справу. Але і я і в архіві йому відмовили, сказавши що він не є співробітником нашого відділу. Але ви ж розумієте, що якщо він запросить інформацію через Бурду то ми не зможемо йому її не дати.
- Хм цікаво, вранці нишпорив у мене в кабінеті а тепер йому потрібна моя особиста справа. Що ж, дякую тобі Андрію. Іди працюй, та не забувай про час!

Ця розмова неабияк зацікавила слідчу. Вона вийшла з переговорної та подалася у бік буфету де саме сидів Старицький. Підійшовши вона зі злістю запитала.

- Що ти вбіса робиш? Навіщо ти шукаєш на мене інформацію? Що тобі потрібно?
Підполковник такого не очікував, тому п'ючи чай подавився. Прийшовши до нормального стану він почав пояснювати.
- Ти не подумай, я нічого поганого тобі не зроблю. Мені просто стало цікаво з якою людиною мені доведеться працювати, а так як ти мене уникаєш у мене не було іншого виходу.
- Я тобі не вірю! Все аж занадто просто.

Розмова із злісті перейшла на крик. Але цю словесну битву перервав лейтенант який повідомив що на прохідній залишили конверт адресований Анні Олегівній. Вона хутко встала та пішла у бік виходу, взявши конверт до рук вона відчула що він має певну вагу і це точно не якась записка. Піднявшись до свого кабінету Анна почала відкривати конверт. Але до кабінету забіг експерт-технолог який повідомив що вирахував вбивцю. Анна віддала наказ про його затримання. Та відклала конверт у бік.

- Андрію, ти молодець,якщо це він то ми його вже взяли!- із блиском на очах сказала слідча.
Вся оперативна група виїхала на затримання. Парубка затримали, але він був у жахливому алкогольному сп'янінні, тому допит вирішили перенести на наступний день.

23:50

Так як на годиннику була майже дванадцята година, Анна закрила свій кабінет та пішла у бік парковки, відкривши двері своєї машини та встромивши ключ вона поклала голову на кермо.

- Хто б знав як я втомилася..- прикрим голом сказала Анна
- Я знаю.

Анна швидко підвелася але не встигла нічого зробити як до її рота приклали ганчірку яка дуже сильно пахла карамеллю. Слідча знепритомніла.