Ангеліна Пилипенко
2020-08-13 08:00:46
Дещо значно страшніше за коронавірус
Думки вголос
Існує одна річ, котра є невід'ємною частиною життя будь-якого школяра - ЗНО. Цього року із цим страшним монстром довелося стикнутися і мені. Тож хочу трішки розповісти про те, як же я його складала.
Як три основні предмети для вступу я обрала українську мову, англійську мову та історію України. Для мене важливо було запам'ятати головне: під час іспиту в жодному разі не можна панікувати! Зазвичай, коли я не встигаю доробити завдання на контрольній, мене охоплює страшенна паніка, мій мозок туманиться і я втрачаю будь-яку дієздатність. Так от це - категорично заборонений прийом. Та й до того ж, переглянувши завдання, я переконалася, що вони порівняно неважкі - принаймні середньостатистичний школяр цілком би з ними упорався. І вони вже точно легші за торішні іспити.
Менше всього часу я витратила на історію - щонайбільше півгодини. Тут нічого особливого не було потрібно: лише сухі знання і факти. Англійська ж одібрала в мене практично весь час: поки розбереш речення, поки перекладеш...
Результати свої я розголошувати не буду, проте скажу, що вони досить високого рівня. А ще були декілька помилок, які я точно запам'ятаю на все життя:
- До дня ЗНО з української мови я не знала, що таке "посвідка";
- В усьому винна та клята буква s у визначенні числа в англійській;
- Хмельницький-молодший ходив у похід з татарами, а не Дорошенко;
- І найголовніше - КОМУ Б СПАЛО НА ДУМКУ ВИГАДАТИ ОТЕ КЛЯТЕ ПИТАННЯ ПРО МУХОБІЙКУ? НУ КОМУ?!😳
В цілому ж я задоволена результатами, і найголовніше, що я хотіла сказати - ЗНО не така вже й велика трагедія, за яку його звикли вважати. Якщо учень сумлінно готується і гарно розбирається в предметі, він точно складе.