Початок кінця..
День починався як завжди. Нічого надзвичайного неставалось . Тільки мій кіт Мусорка бігав і гавкав неначе собака. Дивний він по своїй постаті. Школа мене приємно здивувала тим, що на кінець моя таємна мрія повернулась до мене і заговорила. Дивне відчуття коли в цей час говориш до хлопця який подобається. Дима мене провів після школи додому і прихопив свого песика який йшов слідом за ним з першого классу. Я та Дима попрощались і розійшлися в різні боки вулиці. Йому на вулицю Томаса 29, а мені в проспект Перемоги 24. Ми часто зустрічались поглядами одне з одним і була неначе якась іскорка в погляді хлопця але ні, мені завжди здавалось. Як не дивно дні стають все чудовішими для мене після появи тебе, мій любий щоденнику.
Коментарі