AnnaKris
2023-10-14 19:22:23
Слова!?
Думки вголос
Слова?! Що саме слово важить для письменника? Чи не те саме, що для художника пензлик та барви, а для архітектора креслення та моделі? Уявіть собі, що перед білий папір і на ньому не має жодного слова, жодного натяку на те що буде далі відбуватися. Обережно, іноді вагаючись, обирає письменник місце для кожного слова, вибудовує кожне речення. І тоді за допомогою слів і вкладаючи власні почуття вимальовує оригінальний сюжет . А тепер, уявіть дещо інакше. Білий папір, а на ньому пістріють з усіх боків,
, як смола слова. Вони не несуть ніякого сенсу, бо розкидані на папері, як попало. «Небо. Чи варто взагалі його описувати? Кого Цікавить небо в наші часи? Їм подавай екшн, драму, бойовик, романтику. Ні, небо мабуть взагалі не буде вставляти». І слово «Небо» летить у смітник. А яке здавалося б гарне слово? І почуттів викликає стільки, що не достане епітетів, щоб порівняти. Воно і суворе, і ласкаве, і мирне, і мінливе і ніжне і грізне. І це все тільки небо! А як сонце заходить рожево- червоне, як плащ тереодора, а на сході блідно-рожеве, помаранчеве, блакитне, як ошатна скатертина на свята. Отаке воно небо! А письменник – раз і у смітник! Бо то буде нудно! І читачам не до смаку! Ось уже десяте слово «небо» летить зі сторінок у смітник. І сторінка, звільнились, уже меньше налазить одне слово на інше. « Що ж ще викинути?» - бідкається письменник. « Взагалі- то це любовний роман. А в романі що головне: любов, стосунки, поцілунки, довіра, ревнощі. І навіщо природа взагалі, хіба що вони виїдуть на пікнік, чи зустрінуться в парку. Не так і важливо, які ростуть там дерева, бо нашим головним героям, а особливо читачам, взагалі не цікаво, під яким деревом обіймаються наші персонажі! Байдуже чи буде це тополька чи верба, чи може дуб, якому в наступному місяці стукне сто років. Головне, що обіймаються і цілуються, а згодом і до інтимну доберуться. Це ж основна тема любовного роману «Як причарувати чарівну незнайомку чи незнайомця?» Тактика різна, а результат один: любов і пристрасний секс, важливо не один раз на главу, бо читачам буде нецікаво. І знов береться автор за перо і вимарює все, що «не потрібно»....