Сьогодні маленьке ведмежа Лапочка перший раз іде в дитячий садок. Мама надягала на неї гарне зелене платтячко і зав'язала на голові такого ж кольору бантик. Але Лапочка не хоче у дитячий садок, не хоче залишати маму і тата, не хоче гратись з іншими дітками і не хоче вчитися чомусь новому!

- Не хочу! Не піду в садок!- говорить злісно вона і знімає бант, пов'язаний мамою, з голови.- Я хочу бути вдома! З тобою, мамо! Навіть мій зайчик не хоче в садок!- мама Медведиця погладила доньку по голові і сказала:

- Я знаю, що це твій перший день у садку. Розумію, що тобі страшно! Але садок- це чудове місце, де ти зможеш знайти друзів і гратися з ними, вчитися і рости. Я впевнена, тобі там сподобається!- Лапочка не розділяла маминої радості. Можливо, мама і має рацію, але вона на поступки іти не хотіла, вважаючи що там її змушуватимуть вчитися і щось робити, що там буде не весело і нудно.

- Не хочу в садок! Не піду!- знов взялась за своє і мама здалась.

- Добре, Лапочко! Не підеш сьогодні в садок! Будеш допомагати мені з домашніми справами,- Лапочка зраділа, що домоглася свого, але радість  тривала не довго. Мама попросила її зібрати іграшки в кімнаті, поки вона буде прасувати білизну. Лапочка любила допомагати мамі, але швидко втомилась і знудилась. Мама Ведмедиця закінчила прасувати і Лапочка підійшла до неї:

- Мамо, давай бавитись! Я знудилася!

- Лапочко, мила, в мене багато роботи,- мама почала мити підлогу, а коли закінчила пішла готувати обід. Спостерігати за мамою звісно цікаво, але дуже нудно. Матусі як раз зателефонувала Велика Єнотиха і мала розповісти їй щось дуже цікаве.

- Як з вами ну-у-удно!- вона вийшла надвір. Там недалеко від дому був дитячий садок. Лапочка помітила , дітлахів, які весело бавились на майданчику, з'їджали з гірок, грались у пісочниці і гойдались на гойдалках . Лапочці, стало сумно і вона лиш дивилась як грають діти. Потім помітила, як вихователька пані Зайчиха з її подругою білочкою- Діді підходять до її двору.

- Привіт, Лапочко! А чому ти не прийшла в садок? Дивись як там весело! Нумо з нами гратись!- говорить Діді.

- Не можу! Я не захотіла у садок, тому маю йти додому.

- Лапочко, йди до нас, я думаю, твоя мама буде не проти,- сказала пані Зайчиха і протягнула їй лапку.

- Я запитаю в мами! Я швидко!- сказала Лапочка і побігла в дім,- Мамо! Пані Зайчиха кличе мене бавитись у садок! Можу я піти?

- Звісно доню! Я тебе відведу!- мама взяла Лапочку за руку і повела в садок до діток.

- Нарешті, Лапочко, нумо гратись!

Лапочці дуже сподобалося в садку. спочатку вона боялася, думаючи, що з нею не будуть грати, її будуть ображати і не будуть ділитись іграшками. Але в садочку все навпаки. вона познайомилася з багатьма малюками, грала з ними в хованки і бавилась на майданчику. Нарешті Лапочка зрозуміла, що в садочку весело і там багато ігор. Вдома так бавитись вона сама не зможе, да і нудно самому. З друзями набагато цікавіше. Нарешті настав вечір, мама Медведиця прийшла до садочку.

- Лапочко, час іти додому!- кличе її мати. І ось іще один страх маленької Лапочки розвіявся. Мама не залишить її у садку, а забере додому!

- Так швидко?- Ведмедиця лиш посміхнулась і обняла її коли вона прибігла. Поки вони йшли додому, Лапочка невгамовно, невпинно розповідала про свій день у садочку.

- Мамо! Я тепер хочу ходити у садок! Там весело і цікаво!

- Я знала, що тобі там сподобається! Садок - це чудове місце для дітлахів!

Лапочка продовжує ходити у дитячий садок і вона завжди там добре проводить час. Вона вчиться новому, грає з друзями і стає все більш самостійною і дорослою!