Блог
Всі
Новини, Особисте
Привіт, любі підписники!
Щиро вітаю Вас з наступаючим Новим роком! Нехай він принесе вам і вашим близьким мир, добробут, щастя та здоров’я! Нехай усі ваші мрії здійсняться, а плани реалізуються!
Бажаю, щоб новий рік був сповнений яскравими подіями, приємними зустрічами та незабутніми враженнями! Нехай він буде часом натхнення, творчості та реалізації ваших задумів!
Щасливого нового року!☺️❤️❄️
Госекзамен
Думки вголос, Особисте
От сьогодні я і здала госекзамен на "5" чесно кажучи, переживала більше ніж говорила. Думала що серце через п'ятки втече і не повернеться (як і совість 😂). Думала все на світі позабуваю поки на мене чотири пари очей дивляться. Але все добре і результатом я неабияк задоволена, емоції переповнюють...
Про наболіле або щось по студентськи
Думки вголос, Питання, Особисте
Всім привіт, я жива😂. Останнім часом я настільки втомлена, що в мене не має сил навіть поїсти, я вже не говорю щоб щось написати. Останній місяць я можна сказати жила в коледжі, кінець навчання, чотири практики підряд, звіти по сто сторінок і більше, я навіть не знаю як цю маячню приймають викладачі... Але мене назначили відповідальною і за звіти інших, тому я перевіряла по тридцять звітів за раз і чесно кажучи після четвертого звіта, майже на двісті сторінок, мені захотілось повіситись (як добре що я не пішла вчитись на вчителя). І в кожного щось не так, як я тільки одногрупників не називала перевіряючи чи правильно вони склали папки, там літало все що тільки могло літати😂. Як добре що моя подруга вирішила мені допомогти, але тепер мене називають роботом🤷🏼♀️. Тому що я вже напам'ять вивчила в кого чого нема, але найкумендніше з цього всього, що деякі одногрупники навіть не розуміли, що я від них взагалі хочу, не розумію, як взагалі вони ще живі залишилися? Хоча мабуть розумію, спавши по три години на добу, я була не в силах калічити людей. Але зараз в мене декілька днів перерви від навчання, потім в мене госекзамен і випускний на який бажання іти в мене вже нема, бо мої одногрупники випили з мене всю кров і закусили моїми нервами .
Дякую, що вислухали❤️
Книги
Всі
Вірші
Всі
Скільки ніжності в ваших долонях ...
Скільки ніжності в ваших долонях
Скільки захвату в ваших очах
Розпаліть моє серце коханням
Що лиш тліє у темних ночах
Скільки в небі зірок знов палає
Я вдивляюсь в ваш профіль тонкий
Це безсилля по тілу блукає?
Це ваш погляд нестримно п'янкий
Ваші губи отруйна спокуса
Хочу знову і знов цілувать
Ви наркотик у моєму серці
Від якого не можу я спать
Ваші руки такі неслухняні
Все блукають по тілу моєму
Ми із вами неначе п'яні
Уночі я пишу вам поему
Скільки ніжності в ваших долонях
Скільки захвату в ваших очах
Моє тіло горить, догорає
Коли я у ваших руках...
5
0
95
Скажи чому...
Скажи чому залишився зі мною?
У пелені печалі й нездійсненних мрій
Моя душа розірвана весною
А ти її долонями зігрій
Скажи чому ти все ще поряд?
Із серця все ніяк не йдеш
І лише твій коханий погляд...
Мене у рай знов проведеш.
Скажи чому ти ще кохаєш?
Скажи навіщо я тобі?
А ти мене все ще чекаєш
В холодні ночі зимові
Скажи чому так міцно обіймаєш?
Цілуєш, забуваючи про все.
І зовсім вже не помічаєш
Що гасне погляд мій із кожним днем
І зовсім мало часу залишилось
І я іще радію цьому дню
Наше кохання точно не скінчилось
У сяйві догораючого вогню
Я не померла! Все іще з тобою
Тут біля серця, тихо так б'юсь
Залишуся в тобі я добротою
Із злом всередині тебе борюсь...
5
0
110
Вірші
Пишу вірші тобі- ти не читаєш
Пишу слова душі, не віддаю
Кохаю- тихо, мовчки в одіялі
І зиму сніжну й каву не люблю
Пишу для себе, в серці зберігаю
Надію мовчки в танці бережу
Тебе уже не раз лишень згадаю
З тобою в серці я вперед іду
Ідуть роки, надія вже згасає
І серце наче тихо забува
Але ця зустріч йому все згадає
Я не живу, хворію, серце помира
Лікарня, запах твій, медикаменти
І образ твій прямо перед очей
Згадало серце вмить усі моменти
І сльози тих безсонних ночей
Я не забула! Досі пам'ятаю!
Із цим жила і довго буду жить
Щоночі тихо я зітхаю
І пам'ятаю, що ти сильний чоловік
Ти як? Ти де? Із ким? І скільки?
Це ревність всі образи спонука
Я ще згадаю, як те серце б'ється
Я ще згадаю, як цвіте й співа душа
Ти поруч час від часу, як забуть?
Як вбити всі ті спогади страшні?
Я не кохаю, забуваю, я живу?
Я помираю! Гину і люблю
Минають дні і спогади нові
Я знов у вірші їх складаю
А ти- читаєш! Наче я у сні
І рани у душі вже заживають
І от весна- щасливая пора
Цвітуть сади, кохання розцвітає
І зажива образа, слідів не залиша
Але серце біду передчуває
Він поруч був в самі страшні хвилини
Не залишав одну навіть на мить
А потім зник, якісь нечисті сили
Сказали мені більше не любить...
Роки ішли, усе забулось
І рани, хоч живі та зажили
Це серце більш нікого не кохає
У ночі світлі весняні
Я більш нічого вже не відчуваю
Ні болю, ні образ, не чую слів
Я лиш живу, коли вірші складаю
А за останні роки їх вже тисячі
Я не одна, я вірю що зі мною
Десь в Всесвіті страждає ще душа
Для неї теж уже нічого
Не важать більше почуття
І хай ідуть роки так помаленьку
І я за ними буду йти непоспіша
Я більше не живу, я догораю
Як на ніч на столі покинута свіча.
7
2
212
