Частина перша і остання
.
Ви бачите, як пролітають секунди, складаючись у хвилини, години, життя? Звісно бачимо, відповісте ви, адже щодня звіряєтесь з годинником, аби проконтролювати час і своє у ньому місце. Якесь дурне питання, ще й додасте незадоволенно. Справді, якщо розглядати його під кутом побуту, то воно стає якимось безглуздим. Та ми ж розуміємо, що насправді це не просто марна витрата Вашого часу. Я питаю про більш серйозні речі. Чи розумієте ви вагомість тих хвилин, які ми витрачаємо марно? Для когось ті хвилини- ніщо, ми всі часом бажаємо аби щось швидше закінчилося і подумки підганяємо час, а для якоїсь людини, в іншому місці, в інший час ці хвилини є найціннішими. Прикладів багато, і вони, на жаль, всі сумні, адже чомусь ціну часові ми розуміємо тільки тоді, коли нам його катастрофічно не вистачає… Я не маю на увазі запізнення на важливі зустрічі або літак. Я про трагічні сторінки людського життя: аварії, втрата близьких, тобто незворотні епізоди. Адже ж все інше можна змінити, виправити, переписати. Незворотня тільки смерть.
Нещодавно я зрозуміла, що людство вже давно винайшло спосіб знищення всього живого на планеті. До того момента я ставилася до цього факту, як до одного з багатьох досягнень науки, не більше. Але мить, в яку я зрозуміла, щоб та сама ядерна зима не такий вже і міф, що наше життя, зі своїми радостями, проблемами, може обірватися от прямо ЗАРАЗ, поки я пишу ці слова, чи ви їх читаєте…!!!! Ця мить,в масштабі мого життя, стала , як на мене, одним із тих важливих моментів життя, в які людина, ніби на перетині кількох шляхів у величезному лабіринті Життя, обирає власну путь. Це - вибір, від якого залежить подальша доля, адже, порівнюючи з ворожінням, змінюються початкові дані і ланцюжок ймовірністей змінюється, сплітається, ширшає… В людському житті чимало моментів, які дуже легко не помітити, і ще легше на надати значення, не зрозуміти важливості, а потім довго думати "звідки прилетіло". Кожна секунда є вагомою, і ми маємо хоча б поважати час, адже ніхто не застрахований від його нестачі у найвідповідальніший, найважливіший момент…
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Частина перша і остання
Справді змушує задуматись про цінність часу. Чомусь згадую "Часодії" Наталії Щерби.
Відповісти
2018-12-04 12:30:23
1