Вступ. Явище національної свідомості та його поняття.
Хохол чи українець?
Теорія "Трьох китів свідомості"
Питання мовної проблеми
Ідеї націоналізму та їх вплив на національну свідомість
Висновки
Література
Вступ. Явище національної свідомості та його поняття.
«Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши»
                                   © В’ячеслав Чорновіл

Поняття національної свідомості можна трактувати по різному але наміри та цілі її єдині. Об’єктом спрямування даного явища являється умовний довершений національно-свідомий особа-індивід. Ідея національної свідомості спрямована на викарбовування цінностей та довершених якостей особи-індивіда. Які ж саме якості та критерії вбирає в себе національна свідомість розберемо детальніше:
З точки зору термінології: Націона́льна свідо́мість — сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.
З точки зору політології та інших тлумачень: Національна свідомість є складною модернізованою системою духовних феноменів, які формуються у процесі історичного розвитку нації і відповідно відображують основні засади її буття.
Це поняття охоплює широкий спектр процесів, ідей, устремлінь, які в цілому утворюють духовний універсум нації. Його сутність — в єдності індивідуального і спільного.
Функціонування національної свідомості:
У національній свідомості чітко вирізняються три основні рівні функціонування: буденний (на якому фіксуються численні стереотипи, настанови, здебільшого пов'язані з ідеалізованими та міфологізованими тлумаченнями історичного розвитку нації, а також з комплексом меншовартості); теоретичний (формуються науково обґрунтовані ідеї та концепції, що характеризують інтелектуальний потенціал нації); державно-політичний (забезпечує функціонування свідомості). Національна ідея формується на теоретичному рівні, а на державно-політичному відбувається процес кристалізації національних інтересів.
До найважливіших функцій національної свідомості належать: рефлексивна, пізнавальна, консолідуюча та комунікативна. Вони забезпечують самопізнання та самоосмислення особи і нації через систему духовного розвитку. Саме завдяки реалізації цих функцій визначаються тенденції етнонаціонального розвитку та спільні цілі. Отже, національна свідомість здатна інтегрувати національні, релігійні та етнічні інтереси.
Характеристика  національної свідомості:
Основними характеристиками української національної свідомості сучасні вчені вважають її цілісність, універсалізм, системність, структурну сталість, сприйнятливість до інновацій, геополітичну врівноваженість, етнокультурний плюралізм, релятивізм (здобуття знань шляхом поєднання, порівняння й протиставлення різних позицій, тобто у такий спосіб досягається не одностайність думок, а об'єктивність та неупередженість), консерватизм та енергійність [5].
З точки зору наукових діячів: Різні діячі також трактують поняття національної свідомості по різному.
М. Й. Боришевський визначає національну самосвідомість як «усвідомлення особистістю себе часткою певної національної (етнічної) спільноти та оцінку себе як носія національних (етнічних) цінностей, що склалися в процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності»
A.C. Баронін пояснює що, національна самосвідомість — «відносно стійка, усвідомлена, що переживається як неповторна, система уявлень індивіда про себе як про представника певної нації»
Що особисто до мене я вважаю, що національна свідомість - це ряд якостей, котрі роблять людину довершеною свідомою особою-індивідумом, націлені на закладання норм та усвідомлення групи людей себе як нація.
Розвиток національної самосвідомості
Розвиток національної самосвідомості передбачає появу таких національних почуттів: почуття любові до своєї Батьківщини, свого народу, національної культури і рідної мови; почуття причетності до долі свого народу, своєї країни; почуття національної гордості чи національного невдоволення; готовності й волі до здійснення національної мети.
Отже, національна самосвідомість — самоусвідомлення та самооцінювання власного «Я» як представника певної національності, свідомого та активного виразника національних інтересів, невід'ємної частки свого народу, його національного духу і долі.
© Йоганн Алієнте ,
книга «Національна свідомість».
Хохол чи українець?
Коментарі
Показати всі коментарі (1)