З Кувейта ў Ірак
Усходняя пустыня, гіганцкая магіла Раскінулася па ўсёй дарозе Для чалавека і аўтамабіля. На спякоце, а не на марозе Тлеюць трупы і метал іржавее. Садзіцца сонца, i цямнее Той злапомны шлях, апошнi шлях з маленькага Кувейта ў Ірак. Мноства чалавечых лёсаў, Пікапаў, танкаў, бусаў Навекi засталіся на той дарозе, На тым замагільным парозе. I не смешна, а проста жах, Бо не расце ні рамонак, ні мак, На Богам забытай шашы з маленькага Кувейта ў Ірак. Асмеліліся крылы чорныя над усходняй пустыняй летаць І пусткі яе прасторныя Сваімі бомбамі таптаць. Яны не глядзелі на сцягі белыя, На тое, што не толькі ваенныя Iдуць па той дарозе праклятай, Бясконцай і няшчаснай з маленькага Кувейта ў Ірак.
2019-12-21 10:53:34
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Foxy Soul
Вельмі моцна напісана... У наш час мала хто піша на беларускай мове, мая павага вам
Відповісти
2019-12-22 07:40:52
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2426
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4961