День другий
Безсонна ніч ,дала про себе знати. Біль в нозі була все сильнішою і сильнішою. Пов'язка, якою я обв'язав ногу почала накисати . На якусь мить мені здалося , що я чув шум моторного човна . Я почав кричати й звати на допомогу .
- Егегей допоможіть , тут є хтось !!!!????
Але ніхто не відповідав !
Потім , на вершині дерева я побачив гніздо ! Мені в голову залетіла одна чудова ідея . Я взяв нитку , і зв'язав гілки так що вийшло, щось похоже на крюк ,,Кішку,, . З ліани яка вилась по дереву ,я зробив трос. І почав поволі лізти на вершину дерева. Я думав що там повинні бути яйця птахів, але коли я виліз на верх там їх не було. Я дуже розчарувався , і почав спускатися вниз . Я зпускався і зпускався . І тут ....... ліана обірвалася ,і я як пуля полетів вниз! Приземлився я вдачно, але нога боліла все дужче й дужче!!! Я зовсім не міг рухатись. Була десь 1 година після полудня , най тепліша частина дня . Я був голодний, і спрага мене теж мучила я нахилився за пластиковою пляшкою з водою, аби напитися . Але води там не було! В голові мені почувся голос .....
- В тебе нема ні їжі, ні води !
І тут я знову почув звук човна . Я знову почав кричати й звати на допомогу!
- Ееее тут є хтось!!!!
У відповідь я почув якіс слова , але я не зміг зрозуміти що це було. Тоді човен підплив доберега , і з нього вийшла дівчина і хлопець ! Вони розмовляли по Іспанськи , але ми зуміли договоритись ! Вони сказали що викличуть службу порятунку, але для цього необхідно їхати у місто . Я сказав що буду чекати їх тут . До найближчого міста було 714 км , і тому вернуться вони не швидко - десь через один день! Вони вирушили до міста, а я чекав ....Було десь 5 годин вечора ,і я задрімав....
- Егегей допоможіть , тут є хтось !!!!????
Але ніхто не відповідав !
Потім , на вершині дерева я побачив гніздо ! Мені в голову залетіла одна чудова ідея . Я взяв нитку , і зв'язав гілки так що вийшло, щось похоже на крюк ,,Кішку,, . З ліани яка вилась по дереву ,я зробив трос. І почав поволі лізти на вершину дерева. Я думав що там повинні бути яйця птахів, але коли я виліз на верх там їх не було. Я дуже розчарувався , і почав спускатися вниз . Я зпускався і зпускався . І тут ....... ліана обірвалася ,і я як пуля полетів вниз! Приземлився я вдачно, але нога боліла все дужче й дужче!!! Я зовсім не міг рухатись. Була десь 1 година після полудня , най тепліша частина дня . Я був голодний, і спрага мене теж мучила я нахилився за пластиковою пляшкою з водою, аби напитися . Але води там не було! В голові мені почувся голос .....
- В тебе нема ні їжі, ні води !
І тут я знову почув звук човна . Я знову почав кричати й звати на допомогу!
- Ееее тут є хтось!!!!
У відповідь я почув якіс слова , але я не зміг зрозуміти що це було. Тоді човен підплив доберега , і з нього вийшла дівчина і хлопець ! Вони розмовляли по Іспанськи , але ми зуміли договоритись ! Вони сказали що викличуть службу порятунку, але для цього необхідно їхати у місто . Я сказав що буду чекати їх тут . До найближчого міста було 714 км , і тому вернуться вони не швидко - десь через один день! Вони вирушили до міста, а я чекав ....Було десь 5 годин вечора ,і я задрімав....
Коментарі