"У нас лиш мить спокою"
У нас лиш мить спокою,
тож вислухай, прошу.
Ти не опинишся одною,
Тебе й на мить не залишу.
Пробач що думав, що я вічний..
Себе вбивав отрутою хмільною.
Та рахував що я мужик!
І слово баби, то лиш "бабське слово".
Пробач за вчинки, необдумані, дурні.
Я не послухав, ось і покарання!
Мій злочин зроблений тоді.
Я вбив кохання!
Тепер лиш маю, муки та страждання!
тож вислухай, прошу.
Ти не опинишся одною,
Тебе й на мить не залишу.
Пробач що думав, що я вічний..
Себе вбивав отрутою хмільною.
Та рахував що я мужик!
І слово баби, то лиш "бабське слово".
Пробач за вчинки, необдумані, дурні.
Я не послухав, ось і покарання!
Мій злочин зроблений тоді.
Я вбив кохання!
Тепер лиш маю, муки та страждання!
Коментарі