Блог
Всі
Блог#1
Думки вголос, Особисте
Закінчився 2024, і коли я підводив висновки минулого року, я зловив себе на думці: "Все що не робиться, все до кращого" У нашому житті відбувається чимало дивних та несподіваних речей, ми втрачаємо людей, знаходимо нових, дізнаємося щось нове, та пізнаємо краще себе.
Кожен життєвий смерч, приведе все таки до важливого досвіду, хоча і болючого. Кожен новий шлях, приведе до розвитку та нових вражень та подій. Життя саме по собі дуже цікава штука, у нас є таймер нашого часу, але чомусь ми здебільшого нехтуємо своїм часом, навіть ти мій любий друже чи подруга, читаючи це витрачаєш найдорожче що в тебе є - свій час. І я би хотів побажати собі, і вам друзі:
В цьому новому році, витрачати свій час та свій ресурс з користю та задоволенням, не марнуйте його, на речі які вам не потрібні, чи які не варті вашої уваги. Ви найкращі і я всіма вами пишаюсь 🤝💙
Ваш друг Честер Фінч 📚
#ВажливіМюслі
3
294
Книги
Всі
Вірші
Всі
Вітер Змін
Ходжу серед домів високих,
Шукаю правди й забуття,
І у одвічній цій дорозі,
Не бачу ні початку, ні кінця.
У книгах все черпаю знань,
І відголоски дум нічних,
Все не дають мені заснути.
Ці роздуми безкрайні й недосяжні,
Для мене стали - як спогади дитинства,
Які я все пригадую щодня.
На вулиці я чую шум прибою,
А вдома запах квітів гірських,
Замріяний, спокійний, і тривожний
Сиджу в кімнаті зруйнованих надій.
Я пригадав забуті візерунки,
Картини щастя, радості, журби
І поряд вже зі мною, добрі тіні
Які вже знають, хто я є такий...
Але життя - лише ілюзія, та марево
Жорсткої доби...
Я так бажаю вже, прокинутись раптово
Не бачачи ні сліз, ні боротьби,
Ходити алеями сакур, не думати
А що я не зробив?
Для чого все це?
Невже на це, я заслужив?
Бажаю легко дихати, не кашляючи від болю,
Кохати, вірити, і жити мирно на землі,
Я вірю що все це ненадовго,
Й подує в сторону мою, цей вітер змін.
0
0
83
Ночі в Одного V2
Вбиваючи себе щоночі,
Я намагався втекти від себе геть,
Але знову був невиразний мій почерк
Я перебігав це життя,
До останніх дверей.
Втомився від побуту, бетонні стіни,
І біла кімната
Говорю дуже багато, але знаю
Мовчання – моя чиста правда.
Намагався знайти вихід із темряви
Своїх власних думок,
Але тільки все глибше падав
На дно цієї безодні.
Шукав у непроглядній темряві,
Хоч крихту надії
На світле майбутнє, сім'ю,
Дітей, кохану дружину,
Але на жаль розумів,
Все це залишається мрією..
Сам опускався в криницю
Своїх почуттів та емоцій
Там знаходив закопані трупи,
Під снігом сторічним, лежать вони досі.
0
0
55
Селяві
Нам пора прощатись
Селяві
В житті так буває, не звони..
Міліони слів нам не потрібні
Ми сказали все уже без слів
Мовчки дивимось на падіння
Падіння почуттів та наших спільних мрій.
Розуміючи що квіти вже зівяли
А на дорогах долі ми вже не разом
Сам вже намагаюсь жити далі
Та і ти забудь мій баритон.
Я намагався бути хорошим хлопцем
Приймав я твої всі недоліки, гріхи
І кохав так сильно до нестями
Але тобі все було мало
Ти жалілилась іншим навкруги..
Віддавав себе я кожен день,
Та в павутині цій, я загубив себе.
Ти хотіла більше лиш для себе
А я хотів сімью, дітей
Всі мої спроби щось змінити
Створювали сотню нових проблем,
Але ти знаєш я брехати не вмію,
Тому я заїбався нести камінь цей.
Нам пора прощатись
Селяві
В житті так буває
Не звони...
0
0
50
