Світанок
Світло проникає
Мене згадавши
Ти до мене прийшла, наче з казки
Погляну в очі я твої
Дорога
Для неї
Думи безмежні
Матір
Одного дня
Для кохання в нас часу нема
Пишу тобі листа, о радість серця мого
Коли я стану навіть сивим
Мене згадавши
Мене згадавши, посміхнешся ти..
І ким я був, згадаєш ти напевно.
Для кого я писав свої вірші?
Для тебе тільки, тільки лиш для тебе..

Колись гадав, що буду завжди молодий..
Роки свої, я марнував даремно.
І що сказати, мав би я тобі..
Пробач, що промовчав тоді.
Я думав тільки лиш, про себе..

Пробач що квіти, не дарував частіше.
Не у свята, а так у дні прості твої.
І тільки вітер спогадів моїх.
Розвіє смуток цей нестерпний..
Який сидів, залізно у мені..
© Честер Фінч,
книга «Збірка Віршів "Квітуча Поезія"».
Ти до мене прийшла, наче з казки
Коментарі