"Мати"
"Розмова з собою"
"Ліс"
"Війна"
"Гори"
"Серед безлюдних домів"
"За дверима немає нікого"
"Меланхолія"
"Гори"
Кожен подих дається все важче
Тут і кисень зникає потроху
Піднімаючись вище і вище
Бачу гори,мовчання природи.

На горі я чомусь, був уперше
Хоча близько гора біля мене
І людей я не бачу довкола
Ці думки казали не треба..

Так не треба, робити як робиш
Ти ганьбиш себе ось і все!
Але як ще зганьбитися можна
Я залишив вже сердце своє.

На вершині стою маю прапор
Маю думку про те що я зміг
Я зумів здолати усіх
Але чому не радісно мені..

© Честер Фінч,
книга «Збірник Віршів "Меланхолія"».
"Серед безлюдних домів"
Коментарі