"Плин мого життя"
"Життя дається лише раз"
"Пробач мені"
"Те що турбує"
"Для творчих людей"
"Сутність моя"
"Пливемо у човні"
"Прожив, неначе все вже бачив"
"Я граю в життя"
"Чим зайнятий, твій розум?"
"Коли помрем та заростем квітками"
"Як не любити край"
"Прощавай мій ворогу завзятий"
"Нестерпні ви, кати мого народу"
"Коли помрем та заростем квітками"
Коли помрем, та заростем квітками.
У споминах не раз ще оживем.
Та серед сотню років, на місці тих могил.
Буде садок, цих квітів чарівних..

Квітучий сад, гортензій та троянд.
Всі будуть раді бачити ці квіти..
І серед цвіту мальв та різних трав.
Будуть вже бігати, щасливі діти.

Коли помрем, тоді будемо жити..
Але уже, не на землі..
І квіти у саду що так розквітли..
Будуть квітнути, на радість всім..
© Честер Фінч,
книга «Збірник Віршів "Плин мого Життя"».
"Як не любити край"
Коментарі