Безлюдні зустрічі
Вечір опустив своє полотно. Жваве місто почало стихати. Цокіт, гуркіт, клаксони, розмови - потонули в смерковому тумані.
Люди з сонним мереживом поміж очей неквапно розповзаються по своїх закутках.
Поволі порожніють вулиці.
Туман, темрява - ще густіші. Розливається ніч. Ніяк не пробитися навіть світлу поодиноких ліхтарів.
В цей час серед мряки вимальовуються поодинокі силуети. Чорні, сірі, білі, срібляві та золоті.
Знімають капелюхи один до одного, вітаються, прощаються та розходяться у зірковому мареві.
Все, що не було сказано вдень, всі втрачені погляди, обіми, та сльози: все назавжди меркне в сріблястій темряві дрімотної ночі.
Люди з сонним мереживом поміж очей неквапно розповзаються по своїх закутках.
Поволі порожніють вулиці.
Туман, темрява - ще густіші. Розливається ніч. Ніяк не пробитися навіть світлу поодиноких ліхтарів.
В цей час серед мряки вимальовуються поодинокі силуети. Чорні, сірі, білі, срібляві та золоті.
Знімають капелюхи один до одного, вітаються, прощаються та розходяться у зірковому мареві.
Все, що не було сказано вдень, всі втрачені погляди, обіми, та сльози: все назавжди меркне в сріблястій темряві дрімотної ночі.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(1)
Безлюдні зустрічі
таки зберу залишки сміливості і залишу коментар: кожне слово - досконалість. чуттєво, гарно, атмосферно. зачепило
Відповісти
2021-08-14 10:46:27
Подобається